Цифровий архів фольклору

А в цім домі як у раю,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!

Тут хазяїн, як виноград,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!

А хазяйка, як панянка,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!

Тут діточки, як квіточки,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!

Вечір добрий, давайте дохід добрий!

Тече річечка невеличечка, схочу – перескочу,
Віддай же мене, моя матінько, за кого я схочу,
Віддай же мене, моя матінько, за кого я схочу.

Як віддавала, наказувала в гості не ходити,
А якщо прийдеш, моя донечко, то й вижену з хати,
А якщо прийдеш, моя донечко, то й вижену з хати.

Терпіла годок, терпіла другий, третій не зтерпіла,
Перетворилась в сиву зозулю, знялась, полетіла,
Перетворилась в сиву зозулю, знялась, полетіла.

Гаєм летіла, гілля ламала сизими крилами,
Гаєм летіла, землю кропила дрібними сльозами,
Гаєм летіла, землю кропила дрібними сльозами.

Прилетіла в гай та й сіла на край, та й стала кувати,
Вийшов з хати брат, на порозі став ружжо заряжати,
Вийшов з хати брат, на порозі став ружжо заряжати.

Дозволь, матінько, дозволь рідная, цю зозулю вбити,
Бо вона кує, жалю завдає, гірко в світі жити,
Бо вона кує, жалю завдає, гірко в світі жити.

Не дозволю я тобі, синку мій, цю зозулю вбити,
Бо цій зозулі, як нашій сестрі, на чужині жити,
Бо цій зозулі, як нашій сестрі, на чужині жити.

(фрагмент)
Ой братіку та й ріднесенький,

Ой братіку та й ріднесенький,
Снився мені сон милесе(нький).

Снився мені сон милесенький,

Снився мені сон милесенький,
Чорним шовком двір обнесений.

Чорним шовком двір обнесений,
Калиною…

Ой журавко, журавко,
Ой журавко, журавко,
Чого крячиш щоранку?

Ой як мені не кричать,
Ой як мені не кричать,
Як високо вилітать?

(Ой високо, високо,
Клен-дерево широко.

В клен-дерева листя є,
Десь у мене мати є.

Десь у мене мати є,
Вона ж мене згадує.

Вона мене згадує, (двічі)
Як вечерять сідає.

Як вечерять сідає,
Та й ложечки щитає.

Одна лишня ложечка є,
Десь у мене дитя є.

Десь у мене дитя є.
На чужині страдає.

Одбилося од роду,
Як той камінь у воду.

Не дай Боже заболіть,
Та нікому пожаліть.

Не дай Боже помирать,
Та нікому поховать.)

Т

В чистім полі плужок ходив,
А за плужком Бог з батіжком,
Пречіста Мати їсти носила, Бога просила:
«Щоб родили колосочки,
Шоб давали пиріжечки»!

А мы князе-бояре,
Мы й узойдем на терем,
Мы ударим бичалом,
Бичалом!

Вот Ванечке спасибо,
Иванычу за твоё пировое,
За вино, зиляное,
Что мы пили и ели,
И часто(м) подносили.

А мы князе-бояре,
Мы й узойдем на терем,
Мы ударим бичалом,
Бичалом!

Вот Марьюшке спасибо,
Ивановны за твоё пировое,
За вино, зиляное,
Что мы пили и ели,
И часто(м) подносили.

Пішла киця по водицю,
Та й упала у криницю,
Пішов котик витягать,
Та й витяг за вуші,
Посадив на суші,
Дивись, кицю, веселенько,
Та й поїдем на селенько,
Та й купим пушок,
Пошиєм кожушок.

Меланка ходила,
Васильки носила,
Васильку, мій татку,
Пусти мене в хатку,
Я жита не жала,
Чесний хрест держала,
Золоту тарілку,
…

Маланка святая,
По сеню ходила,
Василю будила,
Василечка, тата,
Пусти меня в хату,
На тёплое лето,
На холоднаю зиму,
Зиму зимувати,
Хлеба засивати,
И жито-пшеницу,
Всякаю кашницу,
Девка жито жала,
Честный хрест держала,
Радуйтеся, люди,
Вам Сус Христос буде,
Столы застилайте,
Свечи зажигайте,
А нам пирог дайте,
Целый, не ламайте!

Здравствуйте хозяин с хозяйкой,
С Новым Годом, с праздничком!

Ой казали свати багаті,
Коли вони та й убогії,
У них коні кривоногії,
Сами пішки йшли,
Молодого у мішку несли, у!

Пусти, свате, в хату,
Нас тут не багато,
Сім раз да по семеро,
Свату хату перевернемо, у!

А в нашого свата,
Дубовая хата,
Сволоки з берези,
Дружечки твере(зі)!

Старший боярин губатий,
До столу прип'ятий,
Гвоздочком прибитий,
Щоб не був серди(тий)!

Старша світилка маленька,
Як жабка рябенька,
До столу скакала,
Весь поїзд зляка(ла)!

Ой матінько утко,
Ворочайся прутко,
Сонечко низенько,
Дружечки близе(нько)!