Головна
Тече річечка невеличечка

Тече річечка невеличечка

Назва	Тече річечка невеличечка
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя, Балада
Мотив	Родинне життя, Чужина
Дата запису	24 січ. 1993 р.
Місце запису	с. Олександрівка, Валківський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
Збирачi	Мирослава Семенова

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 8Подобається Поділитися

Тече річечка невеличечка, схочу – перескочу,
Віддай же мене, моя матінько, за кого я схочу,
Віддай же мене, моя матінько, за кого я схочу.

Як віддавала, наказувала в гості не ходити,
А якщо прийдеш, моя донечко, то й вижену з хати,
А якщо прийдеш, моя донечко, то й вижену з хати.

Терпіла годок, терпіла другий, третій не зтерпіла,
Перетворилась в сиву зозулю, знялась, полетіла,
Перетворилась в сиву зозулю, знялась, полетіла.

Гаєм летіла, гілля ламала сизими крилами,
Гаєм летіла, землю кропила дрібними сльозами,
Гаєм летіла, землю кропила дрібними сльозами.

Прилетіла в гай та й сіла на край, та й стала кувати,
Вийшов з хати брат, на порозі став ружжо заряжати,
Вийшов з хати брат, на порозі став ружжо заряжати.

Дозволь, матінько, дозволь рідная, цю зозулю вбити,
Бо вона кує, жалю завдає, гірко в світі жити,
Бо вона кує, жалю завдає, гірко в світі жити.

Не дозволю я тобі, синку мій, цю зозулю вбити,
Бо цій зозулі, як нашій сестрі, на чужині жити,
Бо цій зозулі, як нашій сестрі, на чужині жити.

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 02:41 100	Тече річечка, тече бистрая	Пісні з особистого та родинного життя	с. Кутьківка, Дворічанський район	02:41	Тече річечка,тече бистрая, схочу, перескочу, Віддай же мене, ой, моя матінко, за кого я схочу. Віддавала, приказувала в гостях не бувати, А як вернешся, ой, моя донечко, то вижену з хати. Жила годичок, жила другенький, третій не стерпіла, Перетворилась ой в сиву зозулю, к дому прилетіла. Сидить матінка край віконечка, рушник вишиває, А найменший брат ой в сінях на дверях ружжо заряжає. (Дозволь, матінко, дозволь, рідная, ту зозулю вбити, Бо вона кує і розказує, як жить на чужині. Н е дозволю я ту зозулю вбить, що в нас на калині, Бо тяжке, гірке сирітське життя в нашої дитини.)
0:00 05:33 100	Чого не прийшов, як місяць зійшов?	Пісні з особистого та родинного життя	с. Гетьманівка, Шевченківський район	05:33	Чого не прийшов, як місяць зійшов, як я тебе ждала, Чи коня не мав, чи стежки не знав, чи мать не пускала? (двічі) І коня я мав, і стежку я знав, і мати пускала, Найменша сестра, бодай не зросла, сіделце сховала. (двічі) А старша сестра сідельце найшла, братіку віддала: "На, братік, сідло та їдь у село, й де дівчина ждала!". (двічі) Через річеньку й невеличеньку схочу - перескочу, Ой віддай мене, моя ж матінко, за кого я схочу. (двічі) Як віддавала й приказувала в гостях не бувати: "А якщо прийдеш, моя ж донечко, то вижену з хати". (двічі) Терпіла я год, терпіла два, третій не стерпіла: Перетворилась в сиву й зозулю, в гості ж полетіла. (двічі) Полем летіла, землю крапала дрібними сльозами, Лісом летіла, гілля ламала білими руками. (двічі) Прилетіла в сад, сад зельонєнький, сіла на калину, Сіла та й кує, ще й розказує, як жить на чужині. (двічі) Над віконечком сидить матінка, рушник вишиває, А найменший брат стоїть у дверях ружжо заряжає: (двічі) "Ой дозволь мені, моя матінко, ту зозулю вбити, Бо вона кує, жалю завдає - я не можу жити". (двічі) "Не дозволю, сину, не дозволю я ту зозулю вбити, Бо цій зозулі, як моїй дочці, на чужині жити". (двічі) "Ой ти, зозуля, ой ти, сивая, перестань кувати, А якщо дочка, дочка рідная, то іди (лети) до хати". (двічі)
0:00 01:52 100	Ой давно, давно я в батька була	Пісні з особистого та родинного життя	смт Гоголеве, хутір Марченки, Великобагачанський район	01:52	Ой давно-давно я в батька була, Вже ж та стежечка та й терном заросла. Ой терном, глодом, ще й шипшиною, Я в батька була же ще й дівчиною. Я в батька була, як рожа цвіла, Свекруха стала, як рожа в'яла. Ой лечу, лечу через Гадячу, Десь сяду - впаду же, в батенька в саду.