Їхав козак із війноньки

Їхав козак із війноньки, (двічі)
Добирався й до домонь(ку).

Пустив коня на лужочок, (двічі)
Сам ліг спати на часочок.

Наступила чорна хмара, (двічі)
Десь тут взялась дівка брава.

Та й вирвала травиченьку, (двічі)
Та й вдарила по личеньку.

«Вставай, козак, годі спати, (двічі)
Твого коня й не видати.

Ішли турки з татарами, (двічі)
Взяли коня з поводами».

«Нехай беруть − так і буде, (двічі)
Дівку возьму − жалко буде». (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 04:41
100
Стоїть явір над водою
Пісні з особистого та родинного життя
1

Козацькі

с. Новий Мерчик, Валківський район04:41

Стоїт явір над водою, в воду похилився,
Та й на козака негодонька – козак зажурився. (двічі)

Не хилися, явороньку, ти ще зелененький!
Та й не журися, козаченьку, ти ще молоденький! (двічі)

Не рад явір хилитися – вода корінь миє;
Та й не рад козак журитися – само серце ниє! (двічі)

0:00 05:51
100
Їхав козак на воронім коні
Пісні з особистого та родинного життя
1

Козацькі

с. Новий Мерчик, Валківський район05:51

Їхав козак на воронім коні, йшла дівчина бережком. (двічі)

Йшла дівчина бережком,
Він на неї платочком махає, вона йому - хвартушком. (двічі)

Вона йому - хвартушком,
-Сподівайся, молода дівчино: я звечора спать прийду. (двічі)

Я звечора спать прийду.
Дівка ждала, ждала, й ожидала, потушила, спать лягла. (двічі)

Зашуміло, вой да й загримєло золотим кольцом в окно. (двічі)

Дівка встала, двері одчинила, парню виговор дала. (двічі)

Парню виговор дала:
-Де ж ти шлявся, де ж ти волочився, що звечора не прийшов? (двічі)

Що звечора не прийшов?
-Я не шлявся, я й не волочився, я в сестриці забаривсь. (двічі)

Я в сестриці забаривсь.
Випив, випив ой да стакан чаю, паперосу закурив. (двічі)

Паперосу закурив,
Я про тебе, молода дівчино, увесь вечер говорив. (двічі)

0:00 01:11
100
Ой з-за гір, з-за гір вилітав сокіл
Пісні з особистого та родинного життя
1

Козацькі

с. Новий Мерчик, Валківський район01:11

Ой з-за гір, з-за гір та вилітав сокіл, а з-за хутора вилітало два.

Вилітало два та й один одного братом назива:

«Ой ти, брат сокіл, та високо літав, високо літав, шо ж ти там видав?»

«Ой видав я там зелені жита, а в тому житі козака вбито.

А вбито його не теперечка, проросла трава крізь реберечка.»