Цифровий архів фольклору

А в дядька, в дядька,
Дядина гладка,
Діжу місе,
З носа висне,
Хату мете,
Ногами плете,
Ложки миє,
А сучка виє,
…

Ой ти, коту котино,
Засни, мала дитино,
Засни, засни, задрімай,
Та й нічого не думай,
Тільки думай спати,
Тихенько лежати,
А ти, котку сірий,
Та вимети сіни,
А ти, кішко лапко,
Та замети хатку.

Ти ж знав, нащо брав мене, невеличку,
Ой знав, нащо брав мене, невеличку,
Мене мати годувала як перепеличку. (двічі)

Годувала, годувала та й не медувала, (двічі)
Дала мені біле личко, щоб я панувала. (двічі)

А я не паную, ще дужче горюю, (двічі)
Всі подружки пішки йдуть – я впереді дую. (двічі)

Як устану я раненько,
Та й умиюся біленько, ей!
Та й сяду я край віконця,
Проти ясного сонця.

Та й сяду я край віконця,
Проти ясного сонця,
Проти ясного сонця,
Виглядати чорноморця.

Чорноморець не сам іде,
Дев’ятеро конів веде, ей!
На десятім вороному, ей!
Сам в жупані голубому.

Я думала він додому,
Він поїхав до Дунаю, ей!
Там став коней напувати, ей!
Стала хвиля воду гнати.

Став він коней напувати,
Стала хвиля воду гнати, ей!
Стала хвиля воду гнати, ей!
Чорноморець потопати.

Чорноморець потопає,
Та й на милую гукає, ей!
Ратуй, ратуй, моя мила, ей!
Коли вірно любила.

Ой, рада б я ратувати,
Так не вмію я плавати, ей!
Якби човен та весельце, ей!
Рятувала б тебе, серце.

Поки людей ізібрала,
Чорноморця утеряла, ей!
Поки люди ізішлися, ей!
Чорноморець утопився.

Пливи, пливи за водою,
Остаюся я вдовою, ей!
Пливи, пливи річечками, ей!
Остаюся з діточками.

Пливи, пливи річечками,
Остаюся з діточками,
Пливи, пливи вузенькими, ей,
Остаюся з маленькими!

Вигрібай, мати, жар, жар,

Вигрібай, мати, жар, жар,
Коли тобі дочки жаль, жаль,
Кидай у піч дрова,
оставайсь здорова, у!

Кидай у піч тріски,
Покотилися сліз(ки).

Глянь же ти, Марійко, крізь калач,
Карими очима, та й не плач,
Ось він іде,
Розмай косу,
Загубив красу,
Зав`язав тобі світ на весь вік.

Наказали люди, зять багач,
Наказали люди, грошій міх,
Дає полушку, як на (сміх),

Та й та не його, позичив у тещі,
Викупить вінок у сві(йсті).

Та як сів Сус Христос та вечеряти,
Щедрій вечір, добрій вечір,
Добрим людям на весь вечір!

Та прийшла к йому та Божая Мати,
Щедрій вечір, добрій вечір,
Добрим людям на весь вечір!

Подай, синку, ключі золотії,
Щедрій вечір, добрій вечір,
Добрим людям на весь вечір!

(Та й одімкнемо та рай і та пекло,
А однії душі та не випускаєм,
Бо одна душа согрішила,
Батька, матір налаяла,
Старшій сестриці брешеш казала,
А старшому братові дулі давала.
А я не давала – тіко подумала,
Щедрій вечір, добрій вечір,
Добрим людям на весь вечір!)

Куди, донько, собираєсся жи?

Куди, донько, собираєсся,
Що так рано наряжає(сся)?

Чи між турки, чи між татари?

Чи між турки, чи між татари,
Чи між тії прокляті жанда(рми)?

Ой там гора кременистая ж,

Ой там гора кременистая,
Там свекруха норовиста(я).

В пічі топлю – та й каже, не ясно,

В пічі топлю – та й каже, не ясно,
Діжу вимісю – каже не прекра(сно).

Діжу місю – каже не прекрасно,

Ложки мию – та й перемиває,
Ложки ж мию – та й перемива(є).

Свашка-неліпашка,

Свашка-неліпашка,
Шишок не ліпила,
Дружок не дарила,
Одну ізліпила
З зеленого сіна,
Та й ту сама з'ї(ла).

Та й ходив чумак, та й ходив бурлак,
Ой, сім год по Криму. (двічі)

Та й не случалось та й причиноньки же,
Ой, од роду йому. (двічі)

Та й як случилась та й причинонька же,
Ой, чумак болєн. (двічі)

Та й болєн чумак та й болєн бурлак,
Ой, болєн-нєздоров. (двічі)

Та й лежит чумак, та й лежит бурлак,
Ой, болєн-нєздоров. (двічі)

Як орав мужик край дороги, (двічі)
Гей! Цоб! Цабе, рябий! Тпрруу!
Край дороги.

Та в його воли круторогі, (двічі)
Гей! Цоб! Цабе, рябий! Тпрруу!
Круторогі.

Та погоничі чорноброві, (двічі)
Гей! Цоб! Цабе, рябий! Тпрруу!
Чорноброві.

Повісили торбу на березі, (двічі)
Гей! Цоб! Цабе, рябий! Тпрруу!
На березі.

Там дівчаточка хустки прали, (двічі)
Гей! Цоб! Цабе, рябий! Тпрруу!
Хустки прали.

Та вони ж тую торбу вкрали, (двічі)
Гей! Цоб! Цабе, рябий! Тпрруу!
Торбу вкрали.

Та не порожню, з пирогами, (двічі)
Гей! Цоб! Цабе, рябий! Тпрруу!
З пирогами.

Та начинені горобцями, (двічі)
Гей! Цоб! Цабе, рябий! Тпрруу!
Горобцями.

Выйди, выйди, матушка, погляди,
Что табе бояре привязли,
Привязли скрыню, пярину,
Шо й молодую княгиню.

Там в клеточке две квиточки,

Выйди, выйди, матушка, погляди,
Что тебе бояре привязли,
Привязли скрыню, пярину,
Шо й молодую княгиню.

Первая квитка – Иванушка,

Выйди, выйди, матушка, погляди,
Что тебе бояре привязли,
Привязли скрыню, пярину,
Шо й молодую княгиню.

Другая квитка – ой Мариюшка,

Выйди, выйди, матушка, погляди,
Что табе бояре привязли,
Привязли скрыню, пярину,
Шо й молодую княгиню.