Головна
Ти ж знав, нащо брав

Ти ж знав, нащо брав

Назва	Ти ж знав, нащо брав
Жанр	Жартівливі
Дата запису	17 бер. 1987 р.
Місце запису	с. Олександрівка, Валківський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Білокудря Є.Д. (1928), Дижиченко Є.П. (1920), Євдокимова О.М. (1933), Жигилій Н.Ф. (1926), Зайрагна О.М. (1933), Клименко А.І. (1928), Котелевець Ф.О. (невід.), Кузнєцова М.П. (1937), Новосел А.Г. (1922), Новосел А.І. (1915)
Збирачi	Віра Осадча
Транскрипція	Катерина Курдіновська

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 3Подобається Поділитися

Ти ж знав, нащо брав мене, невеличку,
Ой знав, нащо брав мене, невеличку,
Мене мати годувала як перепеличку. (двічі)

Годувала, годувала та й не медувала, (двічі)
Дала мені біле личко, щоб я панувала. (двічі)

А я не паную, ще дужче горюю, (двічі)
Всі подружки пішки йдуть – я впереді дую. (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 03:51 100	Та й з-за лєсу сонце сяє	Козацькі	с. Олександрівка, Валківський район	03:51	Та й з-за лєсу сонце сяє, Та й козак коника сідлає, Ой дівчина горько плаче. (двічі) Та й а дівчина та й горько плаче: "Та й не брасай мене, козаче, Бо я й умру за тобою. (двічі) Та й не так же я за тобою, Як за твоєю красотою, Молодая дівчинонько." (двічі) Та й питалася дівка парня, Та й молодого козаченька, Ой де буде й ночувати. (двічі) "Та єсть у полі скирта сіна, А й а то ж наша, то пєріна, Молодая дівчинонько." (двічі) Та питалася дівка парня, Молодого козаченька: "Ой чим будем та й вкриватися?". (двічі) "Мене вкриє чорна хмара, Тебе вкриє людська слава, Молодая дівчинонько". (двічі) Та питалася дівка парня, Молодого козаченька: "Ой що будем вечеряти?". (двічі) "А я буду їсти булку, А ти, (дівко), думай думку, Молодая, та дурная". (двічі)
0:00 01:14 100	Ой учора в куми	Жартівливі	с. Олександрівка, Валківський район	01:14
0:00 00:52 100	Десь тут була подоляночка (інформація та спів)	Ігри 1 Інформації	с. Олександрівка, Валківський район	00:52	Десь тут була подоляночка, Тут вона впала, до землі припала.... Устань, устань, подоляночко, Умий своє личко, як скляночка. Біжи до Дунаю, візьми ту, шо скраю.