Цифровий архів фольклору

Ой Боже, Боже, коли той вечір буде,
Коли про мене наговоряться лю(ди)?

Коли про мене наговоряться люди,
Ой не так люди, як нерідная ма(ти).

Ой не так люди, як нерідная й мати,
Вона веліла за нелюба відда(ти).

Ой у нашому селі ходят хлопці веселі,
Ой у нашому селі ходят хлопці веселі.

Вони ходят, гомонят: «Де нам коней напувать?»,
Вони ходят, гомонят: «Де нам коней напувать?».

Єсть у лузі річенька, під горою криниченька,
Єсть у лузі річенька, під горою криниченька.

А з тієї річеньки випливало три човни,
А з тієї річеньки випливало три човни.

Випливало три човни, ще й три риболовці,
Випливало три човни, ще й три риболовці.

Один каже: «Дівчино!», другий каже: «Кохана!»,
Третій каже: «Серце моє, ой чи підеш за мене?»,
Третій каже: «Серце моє, ой чи підеш за мене?».

Канарейка моя, й канарейка же,
Канареєчка же ти моя.

Канареєчка ж моя,
Й почему ж ти, моя й канарейка же,
Не втішаєш солов’я?

Не втішаєш солов’я,
Ой рада б я його й утішати же,
Так недоленька же та й моя.

Від поля до поля виросла тополя,
Ой скажи, дівчино, коли будеш моя? (двічі)

Пощитай, козаче, всі зорі на небі,
Як перещитаєш, вийду ж я за тебе. (двічі)

Ой як тяжко, важко ті зорі щитати,
А ше тяжче, важче любов забувати. (двічі)

А в полі, в полі сам плужок оре,
А за тим плужком сам Господь іде,
Дєва Марія їсти носила,
Їсти носила, Бога просила:
Роди, Боже, жито-пшеницю і всяку пашницю!
І коням обрік, щоб було щастя на весь рік!
З празником, будьте здорові!

Дєва Марія Ісуса Христа спородила,
У ясельця положила,
Ісус Христос лежить -
Увесь світ держить.
Анголи літають,
Христа звеселяють!
З празником вас!

А в дядька, дядька,
Дядина гладка,
Хату мете,
Ногами плете,
Діжу місе,
Із носа висе,
А хліб качає,
Пердить та чхає.

Ой ковалю, коваль, коваленку. (двічі)

Чом не куєш рано-пораненько? (двічі)

Чи й у тебе жиліза немає? (двічі)

Єсть у мене жиліза доволі. (двічі)

Єсть у мене дівка до любови. (двічі)

(Вона ж мені слави наробила.

Вона мені дитя породила,
А співночі в криниці втопила.
Пошли, Боже, снігу і морозу,
Щоб не знали сусіди й вороги,
Щоб не знали, куди я ходила,
Щоб не знали, кого я любила.
Я ж любила козацького сина,
Я ж думала, що він син козацький,
А він, сукин син, циганський.)

По той бік гора, по той бік друга,
Поміж тими крутими горами сходила зоря. (двічі)

Ой то ж не зоря, ой то ж не ясна,
Ой то ж моя молода дівчина по воду пішла. (двічі)

Дівчино моя, напій же коня ,
Із глибокої, .нової криниці з повного відра. (двічі)

Смутний вечір, тихий ранок, (двічі)
Десь поїхав мій козак.

Десь поїхав та й немає, (двічі)
Серце моє замира(є).

Ось він їде, а я й бачу, (двічі)
Він сміється, а я пла(чу).

Він сміється ще й моргає, (двічі)
Нагайкою коня кра(є).

Нагайкою коня крає, (двічі)
Всю країну об’їжджа(є).

Закувала зозуленька в саду на помості, гей,
Приїхали до дівчини три козаки в гості, гей,
Приїхали до дівчини три козаки в гості.

Один козак коня веде, другий козак в'яже, гей,
Третій стоїть під віконцем, "добрий вечір" каже, гей,
Третій стоїть під віконцем, "добрий вечір" каже.

Добрий вечір, стара мати, дай води напиться, гей,
Кажуть люди, дочка й гарна, дай хоч подивиться, гей,
Кажуть люди, дочка гарна, дай хоч подивиться.

Кружка в сінях, вода в хаті, піди та й напийся, гей,
Дочка в хаті у світлиці, піди подивися, гей,
Дочка в хаті у світлиці, піди подивися.

Не холодна вода в тебе, не хочу я пити, гей,
Не хороша дочка в тебе, піду до вдовиці (не хочу дивиться), гей,
Не хороша дочка в тебе, піду до вдовиці (не хочу дивиться).

Не для тебе, вражий сину, криницю копала,
Не для тебе, вражий сину, я дочку кохала, гей,
Не для тебе, вражий сину, я дочку кохала.

Як ходила та й Марійка по новім току,
Виганяла й селезника на бистру рі(ку).

На бистру ріку,
Пливи, пливи, селезнику, тихо й по воді.

Тихо по воді,
Прибудь, прибудь, мій батеньку, хоть сьодня к міні.

Хоть сьодня к міні,
Та й дай міні порадоньку, бідній сироті.

Ой чиї ж то воли по горі ходили,
Ой то ж того чорнявого, що ми втрьох люби(ли). (двічі)

Одна полюбила, друга й покохала,
А третяя, чорнявая, чари готува(ла). (двічі)

Чари готувала, в гості приглашала:
"Прийди, прийди, мій миленький, та й до мене в го(сті)!". (двічі)

Як прийшов же він у хату та й сів на край столу,
Вона ж йому...

Шумлять верби в кінці греблі, шо я й насадила.
Нема мого миленького, шо я й полюбила. (двічі)

Не я його полюбила, полюбила мати,
Тільки ж мені і звеліла рушники давати. (двічі)

Один дала, другий дала, на третьому стала,
А четвертим, білесеньким, руки обв'язала.

Буряки я капала, (двічі)
Буряки я капала, а де більші одкладала. (двічі)

Не в калхоз, а дадому, (двічі)
Не в калхоз, а дадому, щоб нагнати самагону. (двічі)

Самагонка удалась, (двічі)
Самагонка удалась, вся бригада напилась. (двічі)

Бригадір, галава, (двічі)
Ще й з району било два. (двічі)

Біг козелець,
З нових сінець,
Наставив ріжок,
Дайте пиріжок,
А не дасте пирога,
Возьму вола за рога,
Та викручу правий ріг,
А в ріг буду трубити,
Хвостом дрова возити,
А кобилу за чуприну,
Та виведу на долину!

Виносьте, не ламайте,
По цілому давайте!

А баючки-баю,
Дровець нарубаю,
Борщу, кашки наварю,
Таню нагодую,
А-а, а-а, а!

Ой люлічки-люлі,
Налетіли гулі,
Та й сіли на люлі,
Цитьте, гулі, не гудіть,
Малих діток не будіть,
А-а, а! А-а, а!