Повій вітре, буйнесенький

НазваПовій вітре, буйнесенький
ЖанрПісні з особистого та родинного життя
МотивНещаслива доля, Нещасливе кохання, Родинне життя, Розлука, Журба, туга
Дата запису1 жовт. 1991 р.
Місце записус. Куземин, Охтирський район, Сумська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавцігурт СБК (9 осіб)
ЗбирачiДмитро Лебединський, Олена Балака
ТранскрипціяМаксим Заліський

Слухати аудіо

0:00 0:00
100

Повій, вітре, ой, буйнесенький з глибокого яру,
Прилинь, прилинь та, мій миленький, з далекого краю.

Ой, рад би я повіяти – яр дуже глибокий,
Ой, рад би я та й прилинути – край дуже далекий.

А я сваго, ой, миленького, на Дон виряджала,
Дала йому та й зозуленьку, щоб рано ковала.

Дала йому, ой, зозуленьку, сабі салавейка,
Нехай йому та тяжко-важко – мені веселенько.

Летить галка, ой, через балку та й летючи кряче,
Перекажіть та й дівчиноньці, хай вона не плаче.

Перекажіть, ой, дівчиноньці, я тут не журюся,
Нехай вона та заміж іде, а я й оженюся.

Оженила б, ой, тебе, милий, лихая година,
Через тебе, мій миленький, цуралась родина.

Одцурався, ой, батько, одцуралась мати,
Одцурались сестри ще й два рідних брати.

Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 02:41
100
Ой умру, я вмру
Пісні з особистого та родинного життя
с. Куземин, Охтирський район02:41

Ой умру я, вмру я, та й буду дивиться,
Ой чи буде мій батенько за мною журиться?

Батько зажурився, на стіл похилився,
Коли б дочку поховати, худобу забрати?

Ой умру я, вмру я, та й буду дивиться,
Ой чи буде моя ненька за мною журиться?

Ненька зажурилась, на стіл похилилась,
Коли б дочку поховати, діточок забрати?

Ой умру я, вмру я, та й буду дивиться,
Ой чи буде моя ж сестриця за мною журиться?

Сестра зажурилась, на стіл похилилась,
Коли б сестру поховати, буду й двір минати.

Ой умру я, вмру я, та й буду дивиться,
Ой чи буде ж мій миленький за мною журиться:

Милий зажурився…

0:00 02:22
100
Та й нема гірш нікому
Пісні з особистого та родинного життя
1

Сирітські

с. Очеретове, Валківський район02:22

Та й нема гірш нікому, та як тій…, як тій сиротині,
Та й ніхто ж не пригорне та й при ли..., при лихій годи(ні).

Та й не пригорне батько, та й не при..., не пригорне мати,
Та тільки (хіба) той пригорне, та й що й ду..., що й думає бра(ти).

Та й налетіли гуси та й з дале..., з далекого краю,
Та й зболотили воду та й на ти…, на тихім Дуна(ї).

Та бодай же ви, гуси, та й з пір’я…, з пір’ячком пропали,
Та як ви нашу любов та й за хма…, за хмари загна(ли). (двічі)

0:00 04:05
100
​Зеленая вишня з-під кореня вийшла
Пісні з особистого та родинного життя
1

Строкові

с-ще Зоря, Краматорський район04:05

Зеленая вишня з-під кореня вийшла,
Віддали мене заміж, де я не привична. (двічі)

Ой вийду на гору та й гляну додолу.
– Вари, мамко, вечерю ще й на мою долю. (двічі)

– Варила, варила – не много й не трошки.
Нема ж тобі, доню, ні миски, ні ложки. (двічі)

– Згадай мене, мамо, хоч у раз у вівторок,
А я ж тебе, мамо, – на день разів сорок. (двічі)

Ти думаєш, мамо, що я тут не плачу,
За гіркими сльозами я світа й не бачу. (двічі)

Ти думаєш, мамо, що я тут паную,
Прийди подивися, як я тут горюю. (двічі)

Зеленая вишня з-під кореня вийшла,
Віддали ж мене заміж, де я не привична. (двічі)