Головна
Ой ковалю, коваль, коваленку

Ой ковалю, коваль, коваленку

Назва	Ой ковалю, коваль, коваленку
Жанр	Балада
Мотив	Вбивство, Дошлюбні стосунки, Нещаслива доля, Позашлюбна дитина
Дата запису	19 лип. 1989 р.
Місце запису	с. Добропілля, Валківський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Індик Варвара Харитонівна (1929), Макаренко Олександра Денисівна (1924), Комірна Наталія Максимівна (1912), Федченко Прасковія Іванівна (1941), Прядка Анастасія Максимівна (1910), Кобель Олександра Євсеївна (1929), Боброва Марія Олексієвна (1913), Синиця Олександра Іванівна (1923)
Збирачi	Віра Осадча
Транскрипція	Галина Лук'янець

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 3Подобається Поділитися

Ой ковалю, коваль, коваленку. (двічі)

Чом не куєш рано-пораненько? (двічі)

Чи й у тебе жиліза немає? (двічі)

Єсть у мене жиліза доволі. (двічі)

Єсть у мене дівка до любови. (двічі)

(Вона ж мені слави наробила.

Вона мені дитя породила,
А співночі в криниці втопила.
Пошли, Боже, снігу і морозу,
Щоб не знали сусіди й вороги,
Щоб не знали, куди я ходила,
Щоб не знали, кого я любила.
Я ж любила козацького сина,
Я ж думала, що він син козацький,
А він, сукин син, циганський.)

Редакція сайту ставиться з повагою до всіх етнічних і релігійних груп. Також ми розуміємо погляди прихильників мовного пуризму. Публікація образливих або лайливих слів є необхідністю задля збереження фольклорних матеріалів у тому вигляді, в якому вони побутували на момент запису.

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 02:53 100	Ой ковалю, коваленко	Пісні з особистого та родинного життя 1 Балада	с. Терни, Лубенський район	02:53	Ой ковалю, коваль, коваленко, Чом не куєш рано-пораненько? Чи й у тебе жиліза немає, Чи й у тебе сталі не хватає? Єсть у мене жилізо і сталі, Єсть у мене дочка Катерина. Єсть у мене дочка Катерина, Вона ж мені слави наробила. Вона ж мені слави наробила, Опівночі дитя породила. Із півночі сина породила, До схід сонця в море й утопила.
0:00 03:55 100	Що й учора ой за неділенька була	Пісні з особистого та родинного життя 1 Балада	с. Клюшниківка, Миргородський район	03:55	Що й учора за неділенька була, Що дівчина на улиці не була. Шо дівчина ой на улиці не була, Мабуть, вона ой мале дитя зродила. Мабуть, вона ой мале дитя зродила, А, зродивши, а й к Дунаєчку однесла. «Пливи, пливи, ой, мале дитя, ріками, А я піду ой погуляю з дівками. Пливи, пливи, ой, мале дитя, ставками, А я піду ой погуляю з парубками. Було б гулять ой, як заплетена коса, А тепер же ой розпущьоні волоса. А тепер же ой розпущьоні волоса, Не слухала ой ні матінки, ні отца. Не слухала ой ні матінки й ні отца, Послухала ой Ванюшу, подлеця. Я думала, ой що й Ванюша парочка, Коли вона ой по всім світу славочка. Я ж думала,а й шо Ванюша чоловік, Він на мене ой тяжку славу наволік».
0:00 06:18 100	Ой мати ж ти, мати	Балада	с. Клюшниківка, Миргородський район	06:18	Ой мати ж ти, мати, мати Василина, Ой нашо ж ти рано сина оженила. (двічі) Ой нашо ж ти рано сина оженила, Ой на третій день невістку судила. (двічі) Ой на третій день невістку судила, Молодого сина в похід нарядила. (двічі) Молодого сина в похід нарядила, Нелюбу невістку стадо коней пасти. (двічі) А невісточка ж пасе, пасе, завертає, Та все теє стадо слізьми обливає. (двічі) «Стадо ж моє стадо, стадо воронноє, Життя моє горке та ще й молодоє. (двічі) Ой пасіться ж, коні, коні вороннії, Ой пройшли мої літа молодії. (двічі) Ой їжте, коні, зеленую травку, Ой пийте, коні, холодную воду. (двічі) Ой пийте, коні, холодную воду, Ой поки прийде мій милий з походу". (двічі) А мій милий не довго барився, На восьмий годочок назад воротився. (двічі) На восьмий годочок назад воротився Та й за свою милу зразу ухватився. (двічі) «Годі ж тобі, мила, стадо коней пасти, Та й ходім же, мила, до матері в гості». (двічі) Що син до матері із гостинцями, А мати до сина та із радощами. (двічі) Сина ж посадила за тесовий стіл, Нелюбо невістко, у порогах постій. (двічі) Що синові налила та й зеленого вина, Нелюбій невістці чемериці дала. (двічі) А милий з милою вірненько любились, Вони тим же ядом та й переділились. (двічі) «Давай, мила, вип'ємо та й по чарочці, Шоб нас поховали та й у парочці. (двічі) Давай, мила, вип'ємо та й по рюмочці, Шоб нас поховали в одній труночці». (двічі) Що син умер у суботоньку, Нелюба невістка у неділеньку. (двічі) Сина ж поховали та й під церквою, Нелюбу невістку під оградою. (двічі) На синові посадили червону калину, Нелюбій невістці суху тополину. (двічі) А вєточка за вєточку зачіпається, А мати за дітьми побивається: (двічі) «Ой як би ж я знала та й не чарувала б, Із своїми дітками віку б доживала». (двічі)