Цифровий архів фольклору

Шо й у лузі та ще при березі,
Черво… червона калина ж,
Шо й у лузі та ще при березі,
Черво… червона кали(на).

Породила ж молода дівчина,
Харо… харошого сина ж,
Породила ж молода дівчина,
Харо… харошого си(на).

Вона ж його ж, його й породила,
В зеле… зеленій діброві ж,
Вона його ж, його й породила,
В зеле… зеленій дібро(ві).

Та й не дала ж йому й молодому,
Не ща… ні щастя ні долі ж,
Та й не дала ж йому й молодому,
Не ща… ні щастя ні до(лі).

Тільки ж дала йому й молодому,
Біле личко, чорні брови ж,
Тільки ж дала ж йому й молодому,
Біле личко, чорні бро(ви).

До нас, до нас та й горяни,
До нас погуляти,
Поставили сучку раком,
Ідіть цілувати.

Ви цілуйте, не гидуйте,
Вона чепурненька,
Ще й на сраки два чиряки,
А на лобі третій.

Та й стелись, стелись, та й барвіночок,
Не кореном - листом.

Не кореном – листом.
Та викликає же ой парень дівку
Й не голосом - свистом.

Не голосом – свистом,
"Та чи ти чула, ой дівчинонько,
Як я тебе кликав?

Як я тебе кликав
Та через твоє ой подвір'ячко
Сивим конем їхав?"

Сивим конем їхав.
"Та хоть я чула, ой хоть не чула,
Й не обзивалася,

Не обзивалася.
Та темна нічка, ой дробен дощик,
Не сподівалася".

Не сподівалася.
"Та бодай же ти, ой дівчинонько,
Зозулі не чула,

Зозулі не чула.
Та як ти мого та голосочка
За сном не почула!".

Шо й у світі являється,
Нова новина.

Нова новина,
Спородила ж Діва Марія,
Божого сина.

Божого сина,
Вона його ж спородила,
Сіла ж, сповила.

Сіла, сповила,
Спустилася ж свіча з неба,
Його согріла.

Його согріла,
Як зачула ж Діва Марія,
Та й ім'я його.

В полю, полю плужок ходе,
За тим плужком сам Господь ходе,
Мати Марія обідати носе та все Бога просе:
«Роди, Боже, жито‑пшеницю на всяку пашницю»!

Здрастуйте! З Новим Годом! З щастячком, з Василлячком!

Гуси, нате вам на гніздо,
Шоб ви виздихали на Різдво!

(Сьогодні Купала,а завтра Івана,
Купала на Йван(а)).
Купався Іван, доведеться і нам,
Купала на Йван(а).
Купався Мусій та й упав у кисіль,
Купала на Йван(а).
Купався Денис та й на кладці завис,
Купала на Йван(а).
Купався Митро та й упав у відро,
Купала на Йван(а).

Ой на горі хатка, під горою кладка,
Там шили-вишивали молоді дівчатка (двічі).

Одна королівна, а друга царівна,
А третя чуть не знаю, чуть не Іванівна.

Горілочку точе, заплакані очі,
А до неї та й хлопчечко чуть не перескоче.

У нього сорочка з тонкого клубочка,
Хто шив-вишивав? Іванкова дочка! (двічі)

А в дядька, в дядька,
Дядина гладка,
Не хоче встати,
Ковбаси дати,
Щедрий вечір, добрий вечір!

А в нас хлопці модні, модні,
По три дня сидять голодні,
А ми сумочку сошйом,
Хлопців по миру пошльом.

Іван носе, Петро просе,
Митя в сумочку кладе,
А Василь же, як найменший,
Од собачки проведе.

Пішла жінка на базар соли купити,
Я й за ціп та на піч хліба молотити. (двічі)

Ударю, не вдарю, на шлях поглядаю,
Усі жінки з базарю йдут, моєї немає. (двічі)

Трошки перегодом, іде огородом,
Шатається, хитається, за коляки хватається, чоловіка лає. (двічі)

Хай тебе, чоловіче, та й напала трясця,
Як піду я на базар, нема мені щастя! (двічі)

Соли не купила, пшоно загубила,
Із хорошим чоловіком в шинок заблудила. (двічі)

Ти думаєш, чоловіче, шо я дуже п’яна,
Розпитайся людей, ні разу не впала! (двічі)

Ти думаєш, чоловіче, за шо напилася,
Моя курочка знеслась, я яєчка продала, напилася! (двічі)

Як у саду, так і в лісі,
Як у саду, так і в лісі,
Широкий лист на орісі,
Широкий лист на орі(сі).

А ще ширший на дубочку,
А ще ширший на дубочку,
Кличе ж голуб голубочку,
Кличе ж голуб голубо(чку).

А він кличе, та й не свою,
А він кличе, та й не свою,
Прийди ж, серце, поцелую,
Прийди ж, серце, поцелу(ю).

Нащо чужу цілувати,
Нащо чужу цілувати,
Серцю жалю завдвати,
Серцю жалю завдава(ти)?

Й не завдавай серцю жадю,
Й не завдавай серцю жалю,
Бо я й у чужому краю,
Бо я й у чужому кра(ю).

Старша дружка коса,
Наїлася проса,
Сюди-туди повертаїться,
З неї просо висипаї(ться).

Дівка на Купала на вогонь скакала,
Як була нечиста, то чистою стала,
Цур йому, пек йому, нечистому тому,
Пропалю сорочку, як піду додому! (двічі)

Тобі, мати, не журитися,

Тобі, мати, не журитися,
Тобі, мати, веселитися,
Тобі, мати, хатки не мести,
Тобі, мати, порядок ве(сти).

Як топила - так топитимеш,
Як варила - та й варити(меш).

Аби ж тая слава,
Що невістка ста(ла)!

Куй, куй, чобіток,
Подай, бабо, молоток,
Не подаси молотка,
Не підкую чобітка.

Криничка, криничка,
Холодна водичка,
Криничка, криничка,
Тепленька водичка.
Тьфу, тьфу, тьфу!

Із-за гори сонце сяє,
Козак коника сідлає (ж),
А дівчина горко плаче.

Та дівчина горко плаче:
"Не їдь, серце, козаче,
Ой я й умру за тобою.

Та бо я ж умру за тобою,
За твоєю красотою,
Молоденький козаченько".

Та питалася дівка красна
Молодого козаченька:
"А де будем ночувати?".

"Та єсть у полі скирта сіна,
А то ж наша постіль біла,
Молодая дівчинонька".

Та питалася дівка красна
Молодого козаченька:
"А шо будем вечеряти?".

"Та шо я буду їсти булку,
А ти, дівко, думай думку,
Молодая дівчинонька".

Та питалася дівка красна
Молодого козаченька:
"А чим будем укриваться?".

"Мене вкриє чорна хмара,
Тебе вкриє людська слава,
Молодая дівчинонька".