Цифровий архів фольклору

Із-за гір, з-за гір та вилітав сокіл,
А із-за терна вилітало два.

А із-за терна та вилітало два,
Сокіл сокіла братом назива.

Ой, ти брат, сокіл та високо літав,
А скажи, брате, що ти там видав?

Ой, я там видав зелене жито,
А в зеленім житі козака вбито.

Ой, вбито, вбито та не теперечки,
Ой, проросла трава крізь реберечка.

(А над козаком три ластівочки,
Три ластівочки, три голубочки,
Де мати плаче – річечка біжить,
Де сестра плаче – криниця стоїть,
Де мила плаче – там роси нема.)

Чорноморець, мамінько, ой чорноморець,
Вивів мене ой, босую, ой на морозець,
Вивів мене ой, босую, та й на морозець.

Вивів мене, босую, ой, та й питає:
Чи є мороз, дівчинонько, ой чи немає?
Чи є мороз, дівчинонько, ой чи немає?

Немає морозу, ой, сама роса,
Простояла з чорноморцем ой нічку боса,
Простояла з чорноморцем ой нічку боса.

Простояла ніченьку ой, та й байдуже,
Бо я того чорноморця ой люблю дуже,
Бо я того чорноморця ой люблю дуже.

Та й понад нашим(и) яром(и)
Та й пшениченька ланом, гей,
Горою овес.

Горою овес,
Та й не по правді, милой,
Не по правді, соколе, гей,
Зо мною й живеш.

Зо мною живеш,
Та як вечір настане й,
Та вечір-вечірочок, гей,
До другой ідеш.

До другой ідеш,
Та свій голос нєжний,
Та голос невгасимой, гей,
Мені подаєш.

Ой, горе тій чайці,
Горе тій небозі,
Що вивела чаєнята
При битій доро(зі).

Ішли чумаченьки,
Весело співали,
Стару чайку йа забрали,
Чаєнят забра(ли).

Ой, чаєчка в'ється,
Об дорогу б'ється,
К сирій землі припадає,
Чумаків блага(є):

-Ой ви, чумаченьки,
Ви ще й молоденькі,
Верніть мої чаєнята,
Вони ще малень(кі).

-Не вернем, не вернем,
Не вернем, убога,
А вже твої чаєнята
В каші повари(ли).

Ой зелений дубочок та на яр похилився,
Молодий козаче, чого зажурився,
Молодий козаче, чого зажурився?

Молодий козаче, та чого зажурився,
Чи воли пристали чи з дорожки збився,
Чи воли пристали чи з дорожки збився?

Воли не пристали та з доріжки не збився,
Помер рідний батько, я ще й не женився,
Помер рідний батько, я ще й не женився.

Та пора ж мене, мати, та пора женити,
Прийде темна нічка – ні з ким говорити,
Прийде темна нічка – ні з ким говорити.

Ой, на тобі, сину, рубля золотого,
Купи собі, сину, коня вороного,
Купи собі, сину, коня вороного.

Купи собі, сину, коня вороного,
Постав у станочок, говори до його,
Постав у станочок, говори до його.

(Говорю я нічку, говорю я другу,
На третюю нічку кінь мій не говоре,
До сирої землі кінь головку клоне.
Ой, коню, мій коню, коню вороненький,
Чим я тобі тяжкий, чим я тобі важкий?
Ти мені не тяжкий, ти мені не важкий,
Тяжка твоя доля парня молодого.
Їдеш через поле, та й не напасаєш,
Їдеш через річку, та й не напуваєш,
Їдеш до дівчини, та й не рознуздаєш.)

Ой ходила Дєва Марія
по крутій горі.

По крутій горі.
Знайшла древо, знайшла древо,
В шовковій траві.

В шовковій траві.
А в тім древі, а в тім древі,
Церковка стоїть.

Церковка стоїть.
А в тій церкві, а в тій церкві
Три гроба лежить.

Три гроба лежить.
Що перший гроб, що перший гроб -
Сус Христос лежить.

Сус Христос лежить.
А другий гроб, а другий гроб -
Іван Хреститель.

Іван Хреститель.
А третій гроб, а третій гроб -
Дєва Марія.

Дєва Марія.
Над Ісусом Хрестительом
Книги читають.

Книги читають.
Над Іваном Хрестительом
Свічі палають.

Свічі палають.
Над Дівою Марією
Роза розцвіла.

Роза розцвіла.
З-під той рози, з-під той рози
Та й вилетів птах.

Та й вилетів птах.
Та й полетів, та й полетів
Аж під небеса.

Аж під небеса,
А небеса, а небеса
Розтворилися.

Розтворилися.
Й усім святим, й усім святим
Поклонилися.

Ой ти, зозуле петрівняя,
Ой не куй рано й у дібро(ві).

Ой не куй рано й у діброві,
Не збуди мене, молодо(ї).

А збудять мене раніш тебе,
Сива зозуле не для те(бе).

Вставай, невістко, годі спати,
Та йди капусту полива(ти).

Невістка встала й послухала,
Та й знов головку й укута(ла).

Свекорко каже: "Розбудімо!",
Свекруха каже: "Задаві(мо)!".

Свекорко каже: "Гріх нам буде",
Свекруха каже: "Друга буд(е)!"

Свекорко каже: "Не такая",
Свекруха каже: "Молода(я)!"

Свекорко каже: "Не до мови",
Свекруха каже: "До любо(ві)!"

Та й ходили, та блудили три коляднички,
Виноград, ой красне-зелене вино.

Та шукали та питали того пана двора,
Виноград, ой красне-зелене вино.

Оце ж того пана двір, шо високий чистокіл,
Виноград, ой красне-зелене вино.

Кришталеві ворітця одчиняються,
Виноград, ой красне-зелене вино.

Його отець та матуся утішаються,
Виноград, ой красне-зелене вино.

Ой, ти, синку, ти, Миколко, ой ти чадо моє,
Виноград, ой красне-зелене вино.

Не служи ти королю, служи Богу-царю,
Виноград, ой красне-зелене вино.

Ой у Русалимі рано задзвонили,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоро(в'я)!

Що Діва Марія сина спородила,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоро(в'я)!

Сина спородила та й не й охрестила,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоро(в'я)!

Дала йому ім'я - пресвяте Василя,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоро(в'я)!

Наша матуся сина зродила,
Славен воїн, cлавен воїн,
Наш пан Іванко перед паном.

Вигодувала й на службу дала,
Славен воїн, славен воїн,
Наш пан Іванко перед паном.

А пан питає, чий син виграє,
Славен воїн, славен воїн,
Наш пан Іванко перед паном.

А я йому дам половину царства,
Славен воїн, славен воїн,
Наш пан Іванко перед паном.

Вечір добрий!

Ой ясен жи красен, як місяць на небі,
Ой раю, ой раю розвився,
Христос народився, народився!

А ще ж і красніше Іванко на службі,
Ой раю, ой раю розвився,
Христос народився, народився!

Він по полку ходить, кониченька водить,
Ой раю, ой раю розвився,
Христос народився, народився!

Кониченька водить, з коником говорить,
Ой раю, ой раю розвився,
Христос народився, народився!

Ой, коню мій, коню, ой продам я тебе,
Ой раю, ой раю розвився,
Христос народився, народився!

Ой продам я тебе далеко од себе,
Ой раю, ой раю розвився,
Христос народився, народився!

Далеко од себе, за дешеву плату,
Ой раю, ой раю розвився,
Христос народився, народився!

(За дешеву плату, за горілки кварту.

Ти ж Іване-пане, не продавай мене.

Не продавай мене далеко й од себе.

Ой стану я тобі в великій пригоді.

Як буде на тебе три погодоньки.

Сніг, метелиця, ще й ожеледиця.

Як розпущу я свої сизокрилля.

Та й вкрию коня, коня вороного.

Коня вороного, тебе молодого.

Тебе молодого, пухову перину.

Пухову перину, молоду дівчину.)

Ой, рано-рано, півень заспівав,
Ой, дай, Боже!
Ой, рано-рано півень заспівав,
Святий ве(чір)!

А ще раніше Миколка устав,
Ой, дай, Боже!
А ще раніше Миколка устав,
Святий ве(чір)!

Миколка устав, лучком забрязчав,
Ой, дай, Боже!
Миколка устав, лучком забрязчав,
Святий ве(чір)!

Вставайте, браття, коней сідлайте,
Ой, дай, Боже!
Вставайте, браття, коней сідлайте,
Святий ве(чір)!

Коней сідлайте та пізнавайте,
Ой, дай, Боже!
Коней сідлайте та пізнавайте,
Святий ве(чір)!

Чия то дочка вино стерегла,
Ой, дай, Боже!
Чия то дочка вино стерегла,
Святий ве(чір)!

Вино стерегла, крєпко заснула,
Ой, дай, Боже!
Вино стерегла, крєпко заснула,
Святий ве(чір)!

Та й налетіли раннії пташки,
Ой, дай, Боже!
Та й налетіли раннії пташки,
Святий ве(чір)!

Та й поклювали зелене вино,
Ой, дай, Боже!
Та й поклювали зелене вино,
Святий ве(чір)!

Шо в сінечках голубець гуде,
Шо в сінечках голубець гуде,
А в світлоньку ж голосок і(де).

Там Дімочка й умивається,
Там Дімочка ж й умивається,
Й з батеньком споряджає(ться).

Мій татусю, мій ріднесенький,
Мій татусю ж, мій ріднесенький,
Порадь мене ж, скільки бояр бра(ти)?

Мій синочку, челядиночко,
Мій синочку ж, челядиночко,
Збирай свою ж всю й роди(ну).

І бідную, і багатую,
І бідную, і багатую,
І близькую, і далеку(ю).

А багата йде напитися,
А багата йде напитися,
А бідная ж подивити(ся).

Ішла вдова, ішла вдова до.., ох і долиною жи
З маленькою ди.., ох і дитиною.

Сіла вдова, сіла вдова спо.., ох і спочивати жи,
Мале дитя го.., ох і годувати.

Мале дитя, мале дитя го.., ох і годувати жи,
Де взялися три, ох і три бурлаки.

Де взялися, де взялися три, ох і три бурлаки жи,
Хотять вдову за.., ох і зарубати.

Хотять вдову, хотять вдову за.., ох і зарубати жи,
Мале дитя з собой, ох і з собой взяти.

В суботу пізненько, в неділю раненько,
Кувала зозуля в саду жалібненько. (двічі)

Ой то ж не зозуля, то ж плакала мати,
Вона виряжала сина й у солдати. (двічі)

«Іди, іди, синку, іди, не барися,
Через два годочки додому вернися. (двічі)

Я думала, синку, восени женити,
А ти їдеш, синку, в салдати служити. (двічі)

Я ж думала, синку, що то ворон кряче,
А то за тобою дівчинонька плаче. (двічі)

Кругом млина й калина, кругом млина калина.

Ше й віттячко схилила, ше й віттячко схилила.

Туда поїхав Іванко, туда їхав Іванко.

Вирвав квітку із верби, вирвав квітку із верби.

Узяв дівку без ноги, та взяв дівку без ноги.

Вирвав квітку колючу, вирвав квітку колючу.

Та взяв дівку вонючу, та взяв дівку вонючу.

Ой зіма, зіма, ти холодная,
Та й не зморозь мєня, та й ще й мого коня.

З походу йдучи, коня ведучи,
Ой, та й коня ведучи, ой зброю несучи.

Зброя ти моя, зброя ясная,
Ой, та й доля ти моя, ой рознещасная.

Як жена мужа зненавиділа,
Ой, та й повела й у сад, та й зарізала.

Не зарізала, та й замучила,
Ой, та й протів серденька та й не влучила.

(Прийшла додому, сіла за столом,
Пише пером, каже словом.

Горе, Боже, з таким мужем жить,
А ще гірше, як такого нєт.

Ой піду я в сад, та й візьму назад,
Уставай, милой, та й ходім домой.

Бо уже ж ти в саду та й належався,
Різних пташечок та й наслухавася.
Красних яблучок та й накушався.)