Цифровий архів фольклору

Старша дружка горбата,

Старша дружка горбата,
А на горбі верба,
А на вербі сова,
Не ходіть, бояри, вночі -
Виїсть сова о(чі).

Ненько моя, та й рідненькая,

Ненько моя, та й рідненькая,
Чим я тобі надокучи(ла)?

Чим я тобі надокучила,

Чим я тобі надокучила,
Що ти мене та й заручила?

Що ти мене та й заручила,

Що такую молоденькую,
Як ягі(о)дку червоненькую.

Як ягодку червоненькую,
Як руточку зелененькую,
Як руточку зелененькую.

Старший бояр горбатій,
Старший бояр горбатій,
А на горбі верба,
А на вербі сова,
Не ходіть, дружки, вночі -
Виїсть сова о(чі).

Ой у полі, в полі, в широкім роздолі,
Щедрий вечір, ще й добрий вечір!

Там стояла сосна, невеличка зросла,
Щедрий вечір, ще й добрий вечір!

А на тій же сосні пташка сиділа,
Щедрий вечір, ще й добрий вечір!

Пташка сиділа, кору дзьобала,
Щедрий вечір, ще й добрий вечір!

Десь узявся молодий Василько,
Щедрий вечір, ще й добрий вечір!

Ружжо заряжає, пташку стріляє,
Щедрий вечір, ще й добрий вечір!

Ой, не стріляй, молодий Василько,
Щедрий вечір, ще й добрий вечір!

Бо буде на тебе дробний дощик іти,
Щедрий вечір, ще й добрий вечір!

Дробен дощик іти ще й метелиця мести,
Щедрий вечір, ще й добрий вечір!

А я свою милу крилечками вкрию,
Щедрий вечір, ще й добрий вечір!

Не йдіть, молодиці,

Не йдіть, молодиці,
До нас гільця вити,
Ми ізів’ємо сами,
Попід небесами,
Попід хмарочками,
З чорними галочка(ми).

Як отдаєш, моя матінко, мене й молоду,
То й дай мені зозуленьку луговую.

Ой, нащо тобі, дитя моє, зозуля й така,
Єсть у тебе, молодої, свекруха лиха.

Ой вона сама рано встане, тебе й не збуде,
Й до сусіди, коли піде, та й обсуде.

Ой, сяка-така невісточка, не хоче й робить,
Ні ложечок, ні мисочок не хоче помить.

Ой рано, рано кури запили,
Ой дай Боже,
Ой рано, рано кури запили,
Святий вечір!

Та ще й раніше Іванко й устав,
Ой дай Боже,
Іще раніше Іванко й устав,
Святий вечір!

Та Іванко устав, кудерьки зчесав,
Ой дай Боже,
Іванко й устав, кудерьки зчесав,
Святий вечір!

....................., лучком забряжчав,
Святий вечір!

Вставайте, браття, коней сідлайте
Коней сідлайте, в поле поняйте.
А я ж там найшов коня в дереві,
Коня в дереві, дівку в теремі.
В золотому вінку, з красними лєнтами з бузувєртами.

Вже й Галина та й на відході,

Вже й Галина та й на відході,
Посадила оріх у горо(ді).

Рости, рости, мій орішечку,

Рости, рости, мій орішечку,
Самій неньці на утіше(чку).

Рости, рости, та й укоренися,

Рости, рости, та й укоренися,
А ти, ненько, не плач, не жури(ся).

Та й летять галочки у два рядочки,
Зозуля й попере(ду),
Зозуля й попере(ду).

Та й ідуть і дружечки у два рядочки,
Маруся й попере(ду),
Маруся й попере(ду).

Та й усі ж галочки по лужкам сіли,
Зозуля й на кали(ні),
Зозуля й на кали(ні).

Та й усі ж дружечки по лавкам сіли,
Маруся й на поса(ді),
Маруся й на поса(ді).

Та й усі ж галочки защебетали,
Зозуля й закува(ла),
Зозуля й закува(ла).

Та й усі ж дружечки заспівали,
Маруся й заплака(ла),
Маруся й заплака(ла).

З`їхав Василько на гірку,
В його віночок з барвінку,
В його коничок під порошою,
Сам молодчик красото(ю).

Та його тещенька стрічає,
Він кониченька торкає,
Грай, коню, грай, грай підо мною,
Ще й перед чужино(ю).

Та його батенько встрічає,
Він кониченька торкає,
Грай, коню, грай, грай підо мною,
Ще й перед чужино(ю).

Та його Марійка встрічає,
Він кониченька торкає,
Стой, коню, стой, стой підо мною,
Це й перед дружино(ю).

Смородина, та й не ягода,
Й убирала мене дядина,
Й убирала мене дядина.

Пришла ненька та й питається,
Пришла ненька та й питається,
Куди, донько, собирає(сся)?

Чи між турки, чи між ті татари,
Чи між тії та й чужії люди,
Чи між тії та й чужії люди?

Ой там тобі та й горечко буде,
Ой там гора кременистая,
Там свекруха наровистая.

Та вона ж тобі наровей покаже,
Вона ж тобі правдоньки не скаже,
Вона ж тобі правдоньки не ска(же).

Ой що зробиш, та вона й переробе,
А що скажеш, та вона й переговоре,
А що скажеш, та й перегово(ре).

Ой сів пугач на могилі, та й крикнув він: "Пугу!"
Ой ще й серце козацькеє а й не збоїться тугу.

Наші шаблі поржавіли, мушкети без курків,
А й ще й серце козацькеє а й не збоїться турків.

Панували на Вкраїні, а тепер не будем,
Того щастя, тії слави повік не забудем!

Наша свашка-неліпашка,
Шишок й не ліпила,
І шишечок не ліпила,
І дружечок не дари(ла).

Тільки одну ізліпила,
Та й ту сама ізлупи(ла)!

Ой, ти, котку Рябку,
Та скопай нам грядку,
Ми насієм квіточок,
Забавляти діточок,
А-а, а-а, а!