Цифровий архів фольклору

А в полі, полі плужок ходе,
А за плужком сам Господь ходе,
А Дєва Марія обідать носила,
Обідать носила і Бога просила:
Роди, Боже, льон і замашку,
Хазяїну й хазяйці на бєлу рубашку,
Роди, Боже, жито й пшеницю на всяку пашницю!
Вас з празником поздоровляєм, З Новим Годом, з новим щастям!

А до мене Яків приходив,
В коробочку раків приносив,
Я тії раки забрала,
А Якова з хати прогнала.

Іди, іди, Якове, з хати,
Ніде тобі спати лягати,
А на печі батько та мати,
А в запічку - батькові діти.

А в запічку - баткові діти,
Ніде тебе, Якове, діти,
Люлі, люлі, люлі,
Ніде тебе, Якове, діти.

ВІтер з поля, хвиля з моря,
Ой да й довела любов до горя. (двічі)

Світ кружиться,
Ой да й на плечах орьол садітся. (двічі)

Ой ти, орьол сизокрилий,
Ой да й скажи правдоньку, де мой милой? (двічі)

А мой милой на роботі,
Ой да й на літєйному заводі. (двічі)

Жила вдова на край села,
Та було в вдови дев'ять синів,
А десята дочка Галюточка.

Сини зросли, в розбій пішли,
А Галя зросла, заміж вийшла,
Вийшла Галя за крамаря.

Вийшла Галя за крамаря,
Крамарь їде крамарювати,
Та бере Галю шинкувати.

Як набігли розбійники,
Крамаря вбили, а крамарчатко,
А крамарчатко розірвали,
А сестру Галю з собой взяли.

Уставайте, брати, що ж ми наробили?
Зятя вбили, а племінятко,
А племінятко розірвали,
А сестру Галю з собой взяли.

Старша світилка ласа,

Старша світилка ласа,
Вкрала кусок м'яса,
За стіл захиляється,
Куском запихається,
За стіл захилилася,
Куском удавила(ся).

Старший бояр горбатій,
Старший бояр горбатій,
А на горбі верба,
А на вербі сова,
Не ходіть, дружки, вночі -
Виїсть сова о(чі).

Та сидів голуб на дубочку, а голубка на калині,
Де мій милой на Вкраїні, де ж мій милой на Вкраїні?

Та на сірому коню грає, на сонечко поглядає,
Чи звисока сонце сходе, чи низесенько заходе?

Та питалася дєвка же парня, молодого козаченька,
Ой де ми будем ночувати, ой де же будем ночувати?

А у полі скирда сіна, ото наша постіль біла,
Молодая дівчинонька, молодая дівчинонька.

Та питалася дєвка парня, молодого козаченька,
Ой чим ми будем накриваться, ой чим ми будем накриваться?

Та перейди, місяцю, та перейди, ясненький,
Та й на нашу вулицю, та й на нашу широ(ку). У!

А на найшій вулиці, та на нашій широкій,
Та все хлопці молодці, та все хлопці моло(дці). У!

Та нема найкращого, та нема найкращого,
Над Іванка нашого, над Іванка нашо(го). У!

Через тещин двір ходе, через тещін двір ходе.
Щоб і теща любила, щоб і теща хвали(ла). И!

А теща не злюбила, а теща не злюбила,
Та й ворота зачинила, та й ворота зачини(ла). У!

Котику сіренький,
Котику біленький,
Не ходи по хаті,
Не збуди дитятки,
Дитятко маненьке,
Спатоньки раденьке,
А-а, а-а, а-а, а!

А в нашого свата
Березова хата,
Ще й сволок з осики,
Дружечки засци(ки).

Меланія румнянія,
Меланія пребагата,
Щедрой вечор, доброй вечор,
Добрім людім на весь вечор!

Меланія пребагата,
Дала на церкву срібла, злата,
Щедрой вечор, доброй вечор,
Добрім людім на весь вечор!

Дала на церкву срібла, злата,
Злотом церкву й оббивала,
Золотом церкву й оббивала,
Нищих, убогих наділяла,
Щедрой вечор, доброй вечор,
Добрім людім на весь вечор!

Золотом церкву й оббивала,
Нищих, убогих наділяла,
Щедрой вечор, доброй вечор,
Добрім людім на весь вечор!

Нищих, убогих наділяла,
Чи чуєш, пан господарю?
Щедрой вечор, доброй вечор,
Добрім людім на весь вечор!

Дай, Боже, вечір добрий! Хоть маненьку та ціленьку!

Чумак водку п'є, в нього гроші є,
Ой за ним, за ним його рідна мати дрібні сльози ллє. (двічі)

Ой синочок мій, дитино моя,
Ой бросай, бросай горілочку ж пити, бо проп'єш коня. (двічі)

Ой мати моя, ой не брошу я,
Ой я й не брошу же горілочку пити, бо солодкая. (двічі)

Ой синочок мій, дитино моя,
Ой бросай, бросай вдовицю любити, бо зведе з ума. (двічі)

Ой мамо моя, та й не брошу я,
Я не брошу вдовиці любити, бо красивая. (двічі)

Летів орел через сад зелений, а й став калину кльовать,

Любив козак молоду дівчину, та й став її покидать. (двічі)

Вона взяла його отруїла, та й стала його питать. (двічі)

Скажи, милий, скажи голуб сивий, Ой чого ж ти заболів? (двічі)

Сам не знаю, за що я стадаю, так прідьоцца помирать. (двічі)

Ми думали, що ви їхали,
А ви пішком ішли,
Молодого в мішку несли,
А свашку в торбині,
Щоб не з’їли свині,

Світилку в холоші,
Щоб не з’їли воші.

А в нашого батька новенькая хатка,
Кілочки з берези, а ми всі тверезі,
Кілочки з берези, а ми всі тверезі.

А в нашого батька новенькая хатка,
Золоті одвірки, ми хочем горілки,
Золоті одвірки, ми хочем горілки.

А в нашого батька кудрявая голова,
Кудрями потрясе, по чарочці піднесе,
Кудрями потрясе, по чарочці піднесе.

Косарі косять, а вітер повіває,
Шовкова трава на косу же наляга(є).

Шовкова трава на косу налягає,
З-під тії трави галочка же виліта(є).

Галочка моя, галочка чорненькая,
Скажи, галочка, й де ж моя і миленька(я).

А твоя мила у лузі над водою,
Умивається дрібною же сльозою.

(Витирається вишитой хустиною,
Вихваляється вірною дружиною.)

Люлі, люлі,
А котові дулі,
Максимкові калачі,
Шоб спав удень, і вночі,
А вночі – на пічі,
А вдень – у колисці,
В червонім намисті,
А-а, а, а-а!

Ой не ходи, та розкудрявче, по моєму саду,
Та й не топчи, розкудрявче, в саду й винограду. (двічі)

Та в саду винограду же,
Не для тебе сад садила, кого же я любила,
Не для тебе поливала, кого же целувала.

Та кого целувала же,
Целувала, милувала холостого же парня (двічі)

Та й холостого парня же,
Холостой парень гуляє, кудрі же розвиває. (двічі)

Кудрі розвиває же,
Кудрі русі, брові чорні, глаза розвесьолі. (двічі)

Глаза розвесьолі же,
Він киває, він моргає, дєвку визиває.

Дєвку визиває же,
Вийди, дєвка, вийди красна, на нове крилечко.

На нове крилечко же,
Промов дєвко, промов красна, хоч одно словечко.

Старша дружка горбата,

Старша дружка горбата,
А на горбі верба,
А на вербі сова,
Не ходіть, бояри, вночі -
Виїсть сова о(чі).

Що учора та й за неділенька була,
Що дівчина же та й на вулиці не була.

Вона мабуть, та нездоровая була,
Вона, мабуть, мале дитя родила.

Вона, мабуть, та й мале дитя родила,
А зродивши та й в Дунай річку однесла.

Пливи, пливи, та й мале дитя діками,
А я піду та й погуляю з дівками.

Мабуть мені та й із дівками не гулять,
Мабуть мені та й мале дитя колихать.