Цифровий архів фольклору

Ой з-за гір, з-за гір та вилітав сокіл, а з-за хутора вилітало два.

Вилітало два та й один одного братом назива:

«Ой ти, брат сокіл, та високо літав, високо літав, шо ж ти там видав?»

«Ой видав я там зелені жита, а в тому житі козака вбито.

А вбито його не теперечка, проросла трава крізь реберечка.»

Шумлять верби в кінці греблі, шо я й насадила.
Нема мого миленького, шо я й полюбила. (двічі)

Не я його полюбила, полюбила мати,
Тільки ж мені і звеліла рушники давати. (двічі)

Один дала, другий дала, на третьому стала,
А четвертим, білесеньким, руки обв'язала.

Яр, яр, поза яром,
Я за яром бувала,
Я майора видала,
А майор молодой,
Пад ним конь вороной,
Сєдло кованоє,
Розмальованоє,
Чорниє сапоги с подборіками,
З поднаборіками…
Ганна Івановна,
Мар’я Михайловна,
Баріня! Чого тобі надов’я?
Чи повара, чи лакея,
Чи Йосипа, чи Овсея,
Баріня?

Як пішла я жито жати, (двічі)
Як пішла я жито жати та й забула серпа взяти.

А я жита не жала, (двічі)
А я жита не жала, в борозеньці пролежала.

Борозенка вузенька, (двічі)
Борозенка вузенька, не уляжемося.

А я її підкопаю, (двічі)
А я її ж підкопаю та й уляжемося.

Тепер нічка маленька, (двічі)
Тепер нічка маленька, не налащимося.

А я дня укорочу, (двічі)
А я дня укорочу та й до ночі доточу.

Ночував ночувака, (двічі)
Ночував ночувака, ні целує, ні балака.

Я до нього притулюся, (двічі)
Я до нього притулюся, а він каже: "Я боюся!".

Я ж до нього шепочу, (двічі)
Я до нього шепочу, а він каже: "Я втечу!".

Ой пропала ж моя ніч, (двічі)
Ой пропала ж моя ніч як укинула у піч!

В суботу пізненько, в неділю раненько
Кувала зозуля в саду жалібне(нько). (двічі)

Ой то ж не зозуля, то ж плакала мати,
Вона ж виряжала сина й у солда(ти). (двічі)

«Іди ж, іди, синку, іди, не барися,
На третій годочок назад поверни(ся). (двічі)

Я ж думала, сину, восени женити,
А ти ж їдеш, сину, в армію служи(ти). (двічі)

Я ж думала, синку, невісточку брати,
А ти ж їдеш, синку, з врагом воюва(ти)». (двічі)

Їхав козак на воронім коні, йшла дівчина бережком. (двічі)

Йшла дівчина бережком,
Він на неї платочком махає, вона йому - хвартушком. (двічі)

Вона йому - хвартушком,
-Сподівайся, молода дівчино: я звечора спать прийду. (двічі)

Я звечора спать прийду.
Дівка ждала, ждала, й ожидала, потушила, спать лягла. (двічі)

Зашуміло, вой да й загримєло золотим кольцом в окно. (двічі)

Дівка встала, двері одчинила, парню виговор дала. (двічі)

Парню виговор дала:
-Де ж ти шлявся, де ж ти волочився, що звечора не прийшов? (двічі)

Що звечора не прийшов?
-Я не шлявся, я й не волочився, я в сестриці забаривсь. (двічі)

Я в сестриці забаривсь.
Випив, випив ой да стакан чаю, паперосу закурив. (двічі)

Паперосу закурив,
Я про тебе, молода дівчино, увесь вечер говорив. (двічі)

Брала Галюша льон, льон,

Брала Галюша льон, льон,
Виганяла дружок вон-вон,
Нащо їх збирати,
Як нас виганя(ти).

Ой ви сусіди, вороги,
Та й не переходьте дороги,
Та нехай перейде родина,
Шоб була щаслива дити(на).

Суботонька, неділенька та як один день,
Сумувала ж та й Галочка увесь і тиждень.

Увесь тиждень,
Ой, як і мені ж сумувати переставати?

Перестати,
Ой, як і мені ж та й батеньком називати?

Називати,
Шо він і мені ж та й батеньком та й не буде.

Та й не буде,
Тільки ж і мені ж на серденьку тяжко буде.

Та сидить світилка при стіні,
Та на ній сорочка не її,
Та прийшла сусіда, торкає,
Скидай сорочку, бо смеркає.

Як ходила та й Маруся по крутій горі,
Набачила сірую утку на тихій воді.

На тихій воді,
Пливи, пливи, сіра й вутка, тихо по воді.

Тихо й по воді,
Прибудь, прибудь, ненько ж моя, сьогодні к міні.

Сьогодні к міні,
Ой, рада б я, донько ж моя, прибути к тобі.

Прибути к тобі,
Насипали сиру землю на груди міні.

На груди міні,
Зложилися й мої ж ручки навіки міні.

Усі зорі, зорі зайнялися, й а місяць підбився. (двічі)

А місяць підбився,
Усі хлопці, хлопці на вулиці, й а мій опізнився. (двічі)

Та він опізнився,
Ой чого ж він ой да й опізнився, чи дома немає? (двічі)

Ой дома немає,
Десь у степу, степу край Дунаю коня й напуває. (двічі)

(Ой гиля, ой гиля гусоньки на став,)

Добрій вечір, дівчино, бо я ще не спав. (двічі)

Ой не спав, ой не спав, не буду ой спати,
Ой подай же, дівчино, повечеряти. (двічі)

Ой у мене вечеря, рибка печена,
Не для тебе, серденько, приготовлена. (двічі)

А ми рибку поїмо, горілочку попʼємо,
Із тобою, середенько, поговоримо. (двічі)

Як ходила та й Марійка по новім току,
Виганяла й селезника на бистру рі(ку).

На бистру ріку,
Пливи, пливи, селезнику, тихо й по воді.

Тихо по воді,
Прибудь, прибудь, мій батеньку, хоть сьодня к міні.

Хоть сьодня к міні,
Та й дай міні порадоньку, бідній сироті.

Ой там за горою, там бої ідуть,
Санітари спєшно раняних несуть. (двічі)

Ой там старий батько окопи копав,
Він здалека бачив як боєц упав. (двічі)

Він здалека бачив як боєц упав,
Підійшов він ближче - син його лежав. (двічі)

"Чи ти, сину, раняний, чи вбитий лежиш,
Чом до мене, сину, ти не говориш?". (двічі)

"Я, батьку, не раняний, я вбитий лежу,
Возьми штири доски, збий дубовину." (двічі)

Оце ж тобі слава, оце ж тобі честь,
Висока могила, дерев'яний хрест. (двічі)

Та й уже ж і, ненько, вже ж не раненько,
Пора нам ділитися,
Шо тобі скринька, мені буде, ненька,
Вся наша й худобонь(ка),
...