Цифровий архів фольклору

Кругом млина й калина, кругом млина калина.

Ше й віттячко схилила, ше й віттячко схилила.

Туда поїхав Іванко, туда їхав Іванко.

Вирвав квітку із верби, вирвав квітку із верби.

Узяв дівку без ноги, та взяв дівку без ноги.

Вирвав квітку колючу, вирвав квітку колючу.

Та взяв дівку вонючу, та взяв дівку вонючу.

Не крюкайте, рябі жаби,
В густім очереті,
Не сідайте, вражі сини,
Пізно й вечеря(ти).

Як сядете вечеряти,
То беріть потрошку,
Зачуєте й голосочок,
То кидайте лож(ку).

Перекиньмо, подруженьки,
Через яр верьовку,
Чи не прийдуть по верьовці
Та й селянські хло(пці)?

Ідуть, ідуть та й лейківці,
Як мак процвітає,
Поміж ними наші хлопці,
Як сміття літа(є).

Весняночка-паняночка,
Нерублені поли,
Не ходила на вулицю,
Не піду ніколи.

Як вийду я на вулицю,
Та й сяду на призьбі,
Не займайте мене, хлопці,
В червонім намисті.

Попід мостом риба з хвостом,
Нікому ловити,
А у селі самі хлопці,
Нікого любити.

Ой, місяцю-перекраю,
Зайди за комо(ру). У!

Зайди за комору,
Світи мені, молодому,
Як іду додо(му). У!

Як іду додому,
Ой, тоді я світить буду,
Як буду сповня(ться). У!

Як буду сполняться,
Ой, тоді я правду скажу,
Як буду вінча(ться).

Як буду вінча(ться).
Пішли вони вінчатися,
А піп руки в’яже.

А піп руки в’яже,
А він мені, розсукин син,
Правдоньки не ка(же).

Над моїми воротами
Чорна хмара стала,
Що на мене, молодую
Поговірка ста(ла).

Без славоньки вродилася,
Без славоньки зросла,
А з ледащим вечір стала,
Славоньки набра(ла).

Ой, скочив козел й у гору, й у гору,
Зелена моя руточка, жовтий цвіт.

Піймали козла за ріжок, за ріжок,
Зелена моя руточка, жовтий цвіт.

Повезли козла на торжок, на торжок,
Зелена моя руточка, жовтий цвіт.

Весна прийшла,
Нам красу принесла,
Жайворонки прилетять,
Нам щастя будуть бажать.
А лелеки прилітають,
Нам щастія бажають.
Полетять десь у путь,
Нам діток принесуть.
Будім діточок глядіти,
Будем щастя їм веліти,
Будуть дітки в нас рости,
Як веснянії цвітки.

Торох, торох, сію горох,
Гороху потрошку,
Утоптали чужі хлопці
А до нас дорожку.

Не так вони й утоптали,
Як кіньми й убили,
Бодай же ви не діждали,
Щоб ми вас любили.

До нас, до нас, боківчани,
До нашої честі,
Наварили вареників
З собачої шерсті.

До нас, до нас, боківчани,
До нас через воду,
Ой єсть у нас три дівчини
Хорошого роду.

Летіла сорока з подолу,
Звалила решето додолу.

Час вам, дівчата, додому,
Парити свиням полову.

Поки дівчата добігли,
Хлопці полову поїли.

А ви, дівчата, у комірку,
Пийте з панами горілку.

А ви, хлоп’ята у хлівець,
Пийте свинячий воронець.

Де ж тут була подоляночка,
Де ж тут була молодесенька?
Тут вона впала, до землі припала,
(Сім літ не вмивалась, бо води не мала.)

Устань, устань, подоляночка,
Умий личко, як та скляночка,
Та берися в бочки, скакай собі скочки,
Біжи до Дунаю, бери дівку скраю.

Ой, місяцю-перекраю,
Зайди за комо(рю) (двічі).

Світи мені, молодо(му),
Як я йду додо(му) (двічі).

От тоді я світитиму,
Як буду сповня(ться) (двічі).

От тоді я правду скажу,
Як буду вінча(ться) (двічі).

А на нашій вулиці,
А на нашій широкій
Та все хлопці –молодці,
Та все хлопці – моло(дці).

Та нема ні кращого,
Та нема ні вдащого
Над Івашка нашого,
Над Іванка нашо(го).

Весняночка-паняночка,
Нерублені поли,
Не ходила на вулицю,
Не піду ніколи.

Як піду я на вулицю
Та й сяду на призьбі,
Не займайте мене, хлопці,
В краснім намисті.

Як піду я на вулицю
Та й сяду в куточку,
Не займайте мене, хлопці,
Я всрала сорочку.

А Марійка тупу-тупу,
А Івашку другий куплю,
Ой, ладом[и]-ладом,
А Івашку другий куплю.

Перекиньмо, подруженьки,
Через яр верьовку,
Чи не прийдуть по верьовці
Та й селянські хло(пці)?

Заходились левадяни
Город городити,
Шо й нікуди та й селянам
До церкви ходити.

Ой, куди ж ті та й селяни
До церковки ходять,
А за ними василечки
Запашнії родять.

Весна красна!
Ткала баба на печі кросна,
Піч провалилася,
Баба з печі покотилася,
Упав дід з груби
Та й забив груди,
Впала баба з печі
Та й забила плечі!