Цифровий архів фольклору

А Марійка тупу-тупу,
А Івашку другий куплю,
Ой, ладом[и]-ладом,
А Івашку другий куплю.

Ой, місяцю-перекраю,
Зайди за комо(рю) (двічі).

Світи мені, молодо(му),
Як я йду додо(му) (двічі).

От тоді я світитиму,
Як буду сповня(ться) (двічі).

От тоді я правду скажу,
Як буду вінча(ться) (двічі).

Та перейди, місяцю, та перейди, ясненький,
Та й на нашу вулицю, та й на нашу широ(ку). У!

А на найшій вулиці, та на нашій широкій,
Та все хлопці молодці, та все хлопці моло(дці). У!

Та нема найкращого, та нема найкращого,
Над Іванка нашого, над Іванка нашо(го). У!

Через тещин двір ходе, через тещін двір ходе.
Щоб і теща любила, щоб і теща хвали(ла). И!

А теща не злюбила, а теща не злюбила,
Та й ворота зачинила, та й ворота зачини(ла). У!

Весняночка-паняночка,
Нерублені поли,
Не ходила на вулицю,
Не піду ніколи.

Як піду я на вулицю
Та й сяду на призьбі,
Не займайте мене, хлопці,
В краснім намисті.

Як піду я на вулицю
Та й сяду в куточку,
Не займайте мене, хлопці,
Я всрала сорочку.

Упав сніжок на обніжок,
Взявся водицею,
Лучче було дівчиною,
Чим молодице(ю).

Заходились левадяни
Город городити,
Шо й нікуди та й селянам
До церкви ходити.

Ой, куди ж ті та й селяни
До церковки ходять,
А за ними василечки
Запашнії родять.

А на нашій вулиці,
А на нашій широкій
Та все хлопці –молодці,
Та все хлопці – моло(дці).

Та нема ні кращого,
Та нема ні вдащого
Над Івашка нашого,
Над Іванка нашо(го).

Скочив козел
В огород, в огород,

Поїв козел
Лук-часник, лук-часник,

Упіймали козла,
Повели додому,
Стали йому наказать…

Скочив козел у город, у город,
Та поїв козел лук-часник, лук-часник,
Та й упіймали козла за ріжок, за ріжок,
Та повели козла на торжок, на торжок,
Та продали козла за сім кіп, за сім кіп,
А й перва копа - пшениця, пшениця...

Ой, ти синенький та пролісочку,
Чи ї гарно тобі й у лісо(чку)?

А й так же мєні та й у лісочку,
Як тій дівчині й у мачу(хи).

Шо пізно ляже та рано встане,
Та як устане й та й запла(че).

Та й недобра ж моя та годинонька,
Шо в мене ненька й нерідне(нька).

Шо в мене ненька та й нерідненька,
Й а в мене головка й не гладе(нька).

Кроповоє колесо, (двічі)
Вище тину стояло, (двічі)
Много дива видало, (двічі)
(Тума танок водила,)
Що виведе та й стане, (двічі)
По всіх дівочках погляне, (двічі)
Чи всі дівочки й у таночку? (двічі)
Лиш однії немає, (двічі)
Молодої Марійки, (двічі)
(Мати косу чесала,
А чесучи, навчала,
Не ходи, дочко, до туми.)
А та ж тума біз ума, (двічі)
Зведе дочку з розума. (двічі)

Фрагменти текста в дужках із запису 1991 р.

В

Весна прийшла,
Нам красу принесла,
Жайворонки прилетять,
Нам щастя будуть бажать.
А лелеки прилітають,
Нам щастія бажають.
Полетять десь у путь,
Нам діток принесуть.
Будім діточок глядіти,
Будем щастя їм веліти,
Будуть дітки в нас рости,
Як веснянії цвітки.

Перекиньмо, подруженьки,
Через яр верьовку,
Чи не прийдуть по верьовці
Та й селянські хло(пці)?

Ідуть, ідуть та й лейківці,
Як мак процвітає,
Поміж ними наші хлопці,
Як сміття літа(є).

Та із тихого та Дунаєчка,
Та й з крутенького й береже(чку)

Там сиротина тай ноги мила,
З піском водицю зколоти(ла).

Ой, десь узявся та й козаченько
На вороному же коничень(ку).

Та й став коника та й напувати,
Став сиріточку й проклина(ти):

"Та й бодай же ти, та сиріточко,
Більша не зросла, заміж ви(йшла).

Більша не зросла, заміж вийшла,
Та й молодою та завдові(ла).

Та й з маленькою дитиною,
З великою худо(бою)".

Та перейди, місяцю,
Та перейди, ясненький,
Та й на нашу вулицю,
Та й на нашу широ(ку).

А на нашій вулиці,
А на нашій широкій
Та все хлопці молодці,
Та все хлопці моло(дці).

Та нема ні луччого,
Та нема ні кращого
Над Іванка нашого,
Над Іванка нашо(го).

А й на вашій вулиці,
А й на вашій вузенькій
Та все хлопці маленькі,
Та все хлопці мале(нькі).

Як гвуздички повненькі,
Як гвуздички повне(нькі).

Коло млина калина,
Коло млина калина.

Вище тини стояла,
Вище тини стояла.

Чи бачила колесо,
Чи бачила колесо?

Тихо, тихо Дунай воду несе,
А ще тихше та дівка й косу че(ше).

Вона чеше же на Дунай однесе же,
Пливи, косо, та тихо й за водо(ю).

Пливи, косо, же тихо за водою же,
А я піду та й у слід за тобо(ю).

Аж допливла же а й до темного лісі,
В темнім лісі а явір зелене(нький).

В темнім лісі а явір зелененький,
Під явором та й козак молоде(нький).

Нема краю же тихому Дунаю же,
Нема спину а й вдовиному си(ну).

Нема спину вдовиному сину,
Що звів з ума молоду й дівчи(ну).

Чого Десна й у плын пошла,
Шо крутыя гор(ы), и!

Шо крутые горы,
Чого девка замуж вышла,
Шо чорныя бров(ы), и!

Ой, брови мои, брови ,
Горе мине з вам(и), и! .

Горе мине з вами,
Нельзя выйти за ворота
Да й за женихам(и), и!