Цифровий архів фольклору

Як пішла я жито жати, (двічі)
Як пішла я жито жати та й забула серпа взяти.

А я жита не жала, (двічі)
А я жита не жала, в борозеньці пролежала.

Борозенка вузенька, (двічі)
Борозенка вузенька, не уляжемося.

А я її підкопаю, (двічі)
А я її ж підкопаю та й уляжемося.

Тепер нічка маленька, (двічі)
Тепер нічка маленька, не налащимося.

А я дня укорочу, (двічі)
А я дня укорочу та й до ночі доточу.

Ночував ночувака, (двічі)
Ночував ночувака, ні целує, ні балака.

Я до нього притулюся, (двічі)
Я до нього притулюся, а він каже: "Я боюся!".

Я ж до нього шепочу, (двічі)
Я до нього шепочу, а він каже: "Я втечу!".

Ой пропала ж моя ніч, (двічі)
Ой пропала ж моя ніч як укинула у піч!

Ой по тим (цім) боці жи та й по толоці,
Ой (та й) цигани стояли. (двічі)

Та й поміж тими жи та й циганами жи
Та й циганка а й ворожка. (двічі)

Та й до тиєї жи та й циганочки
Та й втоптана дорожка. (двічі)

–Зайди, зайди, місяченьку, зайди за комору,
А я собі з милесеньким трошки поговорю.

–Іди, милий, додомоньку, а я зостаюсь,
Хіба піду на весілля збоку подивлюсь.

Ой як гляну ж я на тебе, а ти на мене,
Покотяться та дрібні сльози у тебе й у мене.

Як прийду жиея додому, ляжу та й умру,
А ти мені та мій миленький ізроби ж труну.

Як спускали її в яму, здвигнулась земля,
Стоїть милий та й над труною, чорний як земля.

Іде милий дорогою, спотикається,
Стоїть батько та й на порозі, усміхається.

–Бодай же ти, старий батьку, віку не дожив,
Як ти мене та з сиротою навік розлучив.

Як летів шеремет
Та й упав в очерет,
Скрізь вода й а линула,
А на морі хвиля била,
На долині роса впала,
На вулиці челядь грала,
У Купала вигріло сонечко на Йвана!

Ой гук, мати, гук, де козаки йдуть,
Ой щасливая та й доріженька, куди вони йдуть. (двічі)

Куди вони йдуть, там гори гудуть,
Ой під білою та березою отамана ждуть. (двічі)

Ой, гула, гула кам’яна гора,
Ой, дай, Боже!
Ой, гула, гула кам’яна гора,
Святий ве(чір)!

Ой, не вродила шовкова трава,
Ой, дай, Боже!
Та й не вродила шовкова трава,
Святий ве(чір)!

Тільки вродило зелене вино,
Ой, дай, Боже!
Тільки вродило зелене вино,
Святий ве(чір)!

(Дівка Галочка вино стерегла,
Ой, дай, Боже!
Вино стерегла, кріпко заснула,
Святий ве(чір)!

Поналетіли райськії пташки,
Ой, дай, Боже!
Та й подзьобали зелене вино,
Святий ве(чір)!

Ой шуги луги, райськії пташки,
Ой, дай, Боже!
Та й не дьобайте зелене вино,
Святий ве(чір)!)

Нам цього вина багато треба,
Ой, дай, Боже!
Нам цього вина багато треба,
Святий ве(чір)!

(Синів женити, дочок д’давати,
Ой, дай, Боже!
Синів женити, дочок д’давати,
Святий ве(чір)!

Дочок д’давати, пити - гуляти,
Ой, дай, Боже!
Дочок д’давати, пити - гуляти,
Святий ве(чір)!)

Та нема гірш нікому, як тій сиротині же,
Та ніхто не пригорне же та й при ли- , ой при лихій годи(ні).

Та й не пригорне батько, не пригорне мати,
Та й тільки той пригорне же, та й що ду-, ой що думає брат(и).

Ой налетіли гуси же з далекого краю же,
Та зболотили воду же та й на ти-, ой на тихом Дуна(ю).

Та й бодай же ті гуси же з пірʼячком пропали,
Та як ми вдвох любилися, а січас, а січас переста(ли).

Ой любились-кохалися та як зерно в горісі же,
А січас розійшлися, та й як ту-, ой як туман по лі(сі).

Ой любились-кохалися та й як голубів пара,
А січас розійшлися же, та й як чо-, ой як чорная хма(ра).

Кроков’яче, кроков’яче,
Чого твоя жінка плаче?
Вона в морі купалась,
Вона рака злякалась.
То й не риба, то ні рак -
Настоящий кроков’як!
То й не риба, то й ні рак -
Настоящий кроков’як!

Ой, сорву, сорву я та й з рози цвіточок,
Та й позастеляю, ой, милого слідочок,
Та й позастеляю, ой, милого слідо(чок).

Щоб роса й не впала, пташки не ходили.
Щоб мого милого, ой, другі не любили.
Щоб мого милого, ой, другі не люби(ли).

Вони полюбили, ше й причарували,
Несольоной рибки, ой, вечерять давали,
Несольоной рибки, ой, вечерять дава(ли).

Вечеряй, вечеряй та й не сомнівайся,
Якщо нежонатий, ой, з нами й оставайся,
Якщо нежонатий, ой, з нами остава(йся).

Жонатий, жонатий, та ше й діток двоє,
Розривають серце, ой, начетверо моє,
Розривають серце, ой, начетверо моє.

Я жінку заріжу, діток порубаю,
А з тобою, Галю, ой, в саду погуляю,
А з тобою, Галю, ой, в саду погу(ляю).

(Налетіли гуси з далекого краю,
Чи ви з того краю, шо я жінку маю?)

Чи дома, дома пан-господар?
А я знаю, що він дома.

А я знаю, що він дома,
Сидить він же кінець столу.

Сидить же він кінець столу,
А на йому шуба люба.

А на йому шуба люба,
А на той шубі ще й поясочок.

А на той шубі поясочок,
На поясочку калиточка.

На поясочку калиточка,
А в калиточки сім сіляжечків.

Ой нема гірш нікому, та як тій сиротині,
Та ніхто не пригорне та й при ли…, при лихій годи(ні). (двічі)

А не пригорне батько, та не пригорне мати,
А хіба той пригорне, а й шо ду…, шо думає взя(ти). (двічі)

Ой налетіли гуси та й з далекого краю,
А зколотили воду а в тихо…, в тихому Дуна(ю). (двічі)

А бодай же ви, гуси, та з пір'ячком пропали,
Та як ми любилися, а тепер, тепер переста(ли). (двічі)

А як ми любилися, та як голубів пара,
А тепер розійшлися, а як си…, як синяя хма(ра). (двічі)

А як ми любилися, та як зерно в горісі,
А тепер розійшлися, та як ту…, як туман по лі(сі). (двічі)

Меланія румнянія,
Й Меланія пребагата,
Щедрой вечор, доброй вечор,
Добрим людім на весь вечор!

Та дала на церкву срібла, злата,
Золотом церквуй обливала,
Щедрой вечор, доброй вечор,
Добрим людім на весь вечор!

Золотом церкву й обливала,
Нищих, убожих наділяла,
Щедрой вечор, доброй вечор,
Добрим людім на весь вечор!

Нищих, убожих наділяла,
На три же часті розділяла,
Щедрой вечор, доброй вечор,
Добрим людім на весь вечор!

Первая часть же Меланія,
Другая часть же Василія,
Щедрой вечор, доброй вечор,
Добрим людім на весь вечор!

Другая часть же ж Василія,
Третяя часть же Іван Хреститель,
Щедрой вечор, доброй вечор,
Добрим людім на весь вечор!

Третяя часть же Іван Хреститель,
А й у тій церкві престол стоїть,
Щедрой вечор, доброй вечор,
Добрим людім на весь вечор!

А й у тій церкві престол стоїть,
За тим престолом сам Бог ходить,
Щедрой вечор, доброй вечор,
Добрим людім на весь вечор!

(За тим престолом сам Бог ходить,
Божая Мати Бога просить,
Прибав, Боже, іще віку
Цьому пану чоловіку.
Його жінці милесенькій,
Його діткам манесеньким.

Дай Бог, вечір добрий! Винесіть пиріг довгий!)

Ой сип, матінко, овесець,

Ой сип, матінко, овесець,
Шоб наш овесецьр рясен був,
Шоб наш Мишечка красивий був,
Ой сип, матінко, густіше,
Шоб був Мишечка красні(ше).

Упав сніжок на обліжок
Та взявсь водицію.

Та взявсь водицію,
Лучче бути дівицію,
Чим молодицію.

Чим молодицію,
Бо у неньки рідненької
Рушник на кілочку.

Рушник на кілочку,
А в свекрухи-клопотухи
Віник у куточку.

Віник у куточку,
Бо у неньки рідненької
Можна й погуляти.

Можна погуляти,
А в свекрухи-клопотухи
Вдосвіта вставати.

Вдосвіта вставати,
Бо у неньки рідненької
Є час спочивати.

Є час спочивати,
А в свекрухи-клопотухи
Весь день працювати.

Веснянка-панянка,
Де твоя дочка?
-Погнала бичка,
А бичок пасеться,
А мичка пряде(ться).
Бичок напасся,
А мичка спряла(ся).

Та як тупнули воронії коні за двором,
Та як тупнули воронії коні за двором.

Та як почула молода й Галочка за столом,
Та як почула молода й Галочка за столом.

Та й уклонилась своєму батеньку й у ноги,
Та й уклонилась своєму батеньку й у ноги.

Та й не дай, не дай ти ж, мій батенько, від себе,
Та й не дай, не дай ти ж, мій батенько, від себе.

Ой рад би я, донько моя, не дати,
Та й налетіли такі гуси тебе хотят взяти.