Chumak, chumak

А в саду зеленім під дубом рясним,
Та й козак на дівчину й головку ж склонив. (двічі)

Та нашо ти божився, й нашо клятьбу дав?
Та й любити ж до гробу мене ж й обіщав. (двічі)

Оце ж та й доріжка й до милого й лежить,
Та й не можу, й козаче, без тебе ж прожить. (двічі)

Та піду до ворожки й нехай погада,
Та яка ж мені карта й на серце випада. (двічі)

Та випала карта й бубновой валєт,
Та ждала ж й ожидала, а милого ж нєт. (двічі)

Вернувся мой милой в дванадцять часов,
На стіл похилився ще й важко здихнув. (двічі)

Чого, чого, милой ,тоска наляга?
Та навєрно задумав бросати меня? (двічі)

Чого, чого милой вчора не прийшов?
"Вийшов на крилєчко, дрібний дощ ішов." (двічі)

"Одури, козаче, ти батька своєго,
До утра гуляла – дощу не було." (двічі)

Та й ходив чумак, та й ходив бурлак,
Ой, сім год по Криму. (двічі)

Та й не случалось та й причиноньки же,
Ой, од роду йому. (двічі)

Та й як случилась та й причинонька же,
Ой, чумак болєн. (двічі)

Та й болєн чумак та й болєн бурлак,
Ой, болєн-нєздоров. (двічі)

Та й лежит чумак, та й лежит бурлак,
Ой, болєн-нєздоров. (двічі)

Ой у полі, в полі криниця, там холодная водиця, гей!
Ой там чумак сім пар волів пасе, а з криниці напува(є).

А з криниці ж напуває, гей!
Ой чого ж ви, воли мої сірі, чом водиці ви й не п'є(те)?

Чом водиці ж ви й не п'єте? Гей!
Вже ж ви свого хазяїна та й до гробу одвезе(те).

Ай до гробу ж одвезете, гей!
Ой ви, хлопці, ви вдалі молодці, та й ввольніте мою во(лю).

Тай ввольніте ж мою волю, гей!
Ой займайте сім пар волів сірих та й гоніте ви за мно(ю).

Та й гоніте ви за мною, гей!
Нехай вони заревуть, забують, а стоячи ж надо мно(ю).

А стоячи ж надо мною, гей!
Чи не почує моя милесенька, та й ідучи за водо(ю)?

А милесенька почула, важенько здихнула, гей!
Ой коли б я та крилечка мала, всю країну обліта(ла).