Behind the house, behind the bright room

А свекрушини отвєчають родичі:

Слава Богу, сина оженила, (двічі)
Слава Богу, невістки дождала.
Да вже ж в мене да діжа стала,
Тарілочки да под припічком,
Да заросли да коритечком.
А ложечки да под лавою,
Да заросли да муравою.

Ну от ето обратно такий спор заводиться, і все врем’я отако три дня гуляють і три дня… [Три дні гуляють? ] Три дня гуляють і три дня отакий спор…

Дівчинонька йшла з комірочки,
Дівчинонька йшла з комірочки,
Та вдарилась об одвіро(чки).

Та вдарилась та й заголосила,
Та вдарилась та й заголосила,
Ой, Боже мій, що я й нароби(ла).

Ой, Боже мій, що я й наробила,
Ой, Боже мій, що я й наробила,
Покинула, кого я люби(ла).

А кого я та й зроду не знала,
Ой кого я та й зроду не знала,
Тепер йому дружиною ста(ла).

Коли вже уводять молоду в хату і знов співають, ції свахи співають, коториє з молодою приїхали, молодої родичі співають:

Оце тобі, матко, (двічі)
Чужоє дитятко,
Годуй його,
Зодягай його,
Не бий його,
І не лай його,
Куди хоч посилай його.