Blow wind, blow strong

Туман поле покриває,
Ай туман поле та все покриває,
Ой сиз голубонько літає.

Сиз голубонько літає,
А він літає та все буркотає,
Ай усе крилечками блудить.

Та все крилечками блудить,
Ай тяжко-важко ой та на серденьку,
Ой ой хто кого ой вірно любить.

(Кого вірно любить,
Ай по-під мостом та все трава ростом,
Щука риба лина гонить.

А то ж риба, то не щука,
То з милим дружком розлука.

Розлучила нас неволя,
Чужадальная сторона.)

Недобрая годинонька була, як матуся свого сина й била,
Й а син неньці ой покорився, ой у ніженьки ой уклонився,
"За що ж мене, ой моя мати, би(ла)?"

"Як будеш ти мене, мати, бити, та й піду я на чужину жити,
А й піду я на чужину, ой там я же молод та й не загину,
А я ж молод, ой парень не жона(тий)."

"Ой вернися, мій сину, вернися, та в голубий жупан одягнися,
А й нехай я подивлюся, ой слізоньками ой умиюся,
Чи є кращий ой козак на Вкраї(ні)?"

Виходила всі тьомні лужечки, витоптала круті бережечки,
Та й не найшла ой сина свого, ой тільки найшла ой слідок його,
Де дитина ой рідна походи(ла).

"Ой зорву я кленовий листочок, та й накрию синовой слідочок,
Що б і пташки ой не літали, ой щоб зозулі та й не кували,
Синового ой сліду ж не топта(ли)."

Ой ти сад, ти мой сад, сад зельоненькой,
А зачєм рано цвєтьош, ой осипаєсся?

А й осипаєсся же,
Ой куда же, та й милой друг, ой собираєсся?

Ой чи в ход, чи в поход, чи в дороженьку?
Та заночував та й милой друг ой усю ноченьку.

Ночував я з тобой цілу зімоньку же,
Й а тепер я ж боюсь поговіроньку.

Ой не бійсь, милой друг, нічогісінько,
Ой бо я ж рано встаю, ще й тебе розбужу.

Бо я рано встаю, ще й тебе розбужу,
Та й за новиї та й ворота ой сама випроважу.

Ще й не світ, ні зоря, нам прощаться пора,
А й в саду пташки й кують, нам розлуку дають.