Калина-малина, чого в лузі стоїш?

Калина-малина, чом не розцвітаєш?
Молода дівчіна, ой, чом стоїш, думаєш? (двічі)

"Я стою, думаю, ще й думати буду,
Любила козака, ой, повік не забуду". (двічі)

А в неділю вранці, ще й сонце не сходе,
А вже мій миленький, ой, по казармі ходе.(двічі)

По казармі ходе, в руках саблю носе,
В руках саблю носе, ой, командіра просе. (двічі)

"Командіре, брате, отпусти додому,
Покинув дівчину, ой, сам не знаю кому". (двічі)

"Отпущу додому, тільки не самого,
Дам я тобі друга, ой, коня вороного". (двічі)

Милий з війська їде, ворота минає,
А дівчина стоїть, ой, сльозоньки втирає,
А дівчина стоїть, ой, сльози витирає,

"Куда, милий, їдеш, ворота минаєш,
Я ж твоя кохана, ой, хіба ж ти не знаєш? (двічі)

Якби ти, кохана, то ти б мене ждала,
Як за гору скрився, ти сина придбала,
Як за гору скрився, ой, ти сина придбала.

Не сама ж я дбала, дбали ми з тобою,
Дбали ми з тобою, ой, в лузі під вербою. (двічі)

Калина-малина, чом ягід не родииш?
Молода дівчина, гей, чом гулять не ходиш?

Калина-малина, чом не розцвітаєш?
Молода дівчина, гей, чом стоїш думаєш? (двічі)

"А як міні, мати, думки не думати,
Як мого милого, гей, беруть у салдати?" (двічі)

А в неділю й рано, ще сонце й не сходе,
Молоденький козак, гей, по казармі ходе. (двічі)

По казармі ходе, в руках саблю й носе,
В руках саблю носе, гей, командіра просе: (двічі)

"Командіре, друже, відпусти додому,
Случилась причина, гей, йде заміж дівчина" (двічі)

("Відпустю я тебе та ще й не самого,
Осідлаю тобі коня вороного. (двічі)

Коня вороного з черкеським сідельцем,
Поняй, розважай ... ( салдатськеє ?) серце!" (двічі)

Ой тихий Дунай, ой тихий Дунай, бережки розносе,
Та й молоденький та й новобранчик полковника про(се).

“Ой молоденький та полковнику, відпусти додому,
Ой розплакалась та й ростужилась дівчина за мно(ю)!”

“Ой нехай плаче та нехай туже, вона й перетуже,
Ой молоденький та й новобранчик три года отслу(же)”.

Ой служив, служив та й новобранчик та й став помирати,
Ой перед смертю своєю став дівку бажа(ти).

Ой умер, умер новобранчик у неділю вранці,
Та й положили ой новобранця в казармі на ла(вці).

Ой його несуть та й коня ведуть, кінь голівку клонить,
Ой молодая ж ой дівчинонька білі ручки ло(мить).

Ой не ламай же, та й дівчинонько, мизинного пальця,
Та й уже тобі та й не любити такого краса(вця).