Viburnum-raspberry, why don't you bloom

Ой поза лєсом,
Поза лєсом, лєсом тьомненьким,
Поза садіком зельоненьким.

Ой там лежала,
Там лежала шлях-дороженька,
Широкая, приубитая.

Ой широкая,
Широкая, приубитая,
Ще й сльозами приулитая.

Ой ще й сльозами,
Ще й сльозами приулитая,
Туда ніхто нє проєхал, нє прошол.

Ой туда ніхто,
Туда ніхто нє проєхал, нє прошол,
Только прошол та й наборік нєбольшой.

Ой тільки пройшол,
Тольки пройшол та й наборік нєбольшой,
За набором охвицерик молодой.

Ой за набором,
За набором охвицерик молодой,
На конику вихиляється.

Ой на конику,
На конику вихиляється,
В лист бомаги видивляється.

Ой шо в бомазі,
Шо в бомазі та й написано,
Написано, намальовано.

Ой написано,
Написано, намальовано,
На трьох братів розположено.

Ой на трьох братів,
На трьох братів розположено,
Которому та й на службу іти.

Ой которому,
Которому та й на службу іти,
Чи старшому, чи підстаршому.

Ой чи старшому,
Чи старшому, чи підстаршому,
Чи Ванюші самоменьшому.

(Ой у старшого та й дітей череда,
В підстаршого та й жена молода,
А в Ванюші только мамінька родна.)

Ой колись була та й розкіш-воля,
А тепер стала та й неволенька.

А тепер стала та й неволенька,
Та й берут брата та й у солдати.

Та й берут брата та й у солдати,
А за ним плаче та й отець і мати.

А за ним плаче отець і мати,
І отець, і мати, та й дві сестриці.

Дві сестриці-жалібниці,
Ой братіку й наш, та й один ти в нас.

Братіку наш, один ти в нас,
Коли прийдеш та й в гості до нас?

Та й возьми, сестро, ой піску жменю,
Та й посій, сестро, та й на каміні.

Нема піску та й немає сходу,
Ой немає й братіка та й с походу.