А я в неньки та й на відході

Ой чом роза та й ні квіточка? - двічі
Чому ж Галя та й не дівочка?

Чому Галя та й не дівочка? - двічі
Чом у неї та й не кісо(чка)?

Чорним (красним) шовком та й обметена, - двічі
Сріб-золотом та й обведе(на).

Наїхали та й пишні бояри - двічі,
Сріб-золото та й пообрива(ли).

Сріб-золото та й пообривали - двічі,
А Ванюші коня підкува(ли).

А у Вані коник вороненький, - двічі
Перескочив гайок зелене(нький).

А у Галі коник вороніший, - двічі,
Перескочив гайок зелені(ший).

Походила та Галочка по новім двору,
Виганяла сіру утку на бистру ріку.

На бистру ріку,
Пливи, пливи, сіра утко, тихо по воді.

Тихо по воді,
Прибудь, прибудь, моя ненько, сьогодня к мені.

Сьогодня к мені,
Та й дай мені порадоньку, бідній сироті.

Бідній сироті,
Ой рада б я, дитя моє, прибути к тобі.

Прибути к тобі,
Насипали сирой землі на груди мої.

На груди мої,
Зложилися білі ручки до купочки.

До купочки,
Простяглися білі но(і)жки до доріжки.