​Та думай, думай, думай ще й гадай

Та ой засвіти мати свічку, постав на столі,
Нехай люде подивляться, е ой, чи пара мені?

З ким любилась – розлучила, е ой, нема з ким жить.

Сяк-так до вечора буду жить,
А ввечері мій миленький прибіжить.

Я йому всю правду розкажу,
Через кого на вулицю не хажу.

Через того, через любчика,
Через сизого голубчика,
Через того, через любчика,
Через сизого голубчика.

Брешеш, дівчино, брешеш,
Щовечора на улицю чешиш, чешиш.

Щовечора та щораночку,
Полюби мене, коханочку,
Щовечора та щораночку,
Полюби мене, коханочку.

Та думай, думай, та й Маруся,
Думай, ще й гадай.

Та думай, ще й гадай,
Брести ж і тобі ж дві річеньки,
А третій Дунай.

А третій Дунай,
Перепливла ж дві річеньки,
А Дунаю ні.

А Дунаю ні,
Я й забула ж дівування,
А розкошів ні.

А розкошів ні,
Як піду я ж до батенька,
Й у неділеньку.

Та й у неділеньку,
Сидять мої ж всі розкоші,
Позастіллю.