Стоїть гора високaя

TitleСтоїть гора високaя
GenreLiterary Origin
MotiveSorrow, longing
Recording date1998 р.
Recording locationRovenky, Rovenky district, Luhansk obl., Ukraine, Sloboda Ukraine
PerformersHalyna Yermachok (невід.) (батьки народилися на Ростовщині, але з 1930-х років - на Донеччині)
CollectorsNataliia Terskykh
TranscriptionNatalia Oliynyk
CollectionDonetsk Collection of Stepan Myshanych

Play audio

0:00 0:00
100

Стоїть гора високaя, попід горою гай, гай, гай,
Зелений гай, густесенький, неначе справді рай. (двічі)

Під гаєм в'ється річенька, як скло, вона блищить, блищить,
Долиною зеленою, кудись вона біжить. (двічі)

Край берега, у затишку, прив'язані човни, човни,
Там три верби схилилися, та й журяться вони. (двічі)

Що пройде красне літечко, повіють холода,
І опаде з них листячко, і понесе вода. (двічі)

Oops!
Our AI is currently busy plotting world domination. Please try again later for your folklore translation needs.

You might also like:

AudioTitleGenreLocationDurat.LyricsNotes
0:00 01:42
100
Тече вода каламутна
Personal and Family Life
1

Literary Origin

Rovenky, Rovenky district01:42

Тече вода каламутна, – чого, мила, така смутна?
– Я не смутна, ген сердита, бо з вечора була бита. (двічі)

Била мене мати з ночі, за Йванкові карі очі,
Ще й казала буде бити, щоб Іванка не любити. (двічі)

А я Йванка так любую, де зустріну, там цілую,
Ой, Іванко, серце моє, нема краще, чім нас двоє. (двічі)

Тече вода коло млина, – мамо моя, я не винна,
Ми з Іванком паровані, як орлята мальовані. (двічі)

Тече вода каламутна, – чого, мила, така смутна?
– Я не смутна, ген сердита, бо з вечора була бита. (двічі)

0:00 02:33
100
Якби мені сивий кінь
Humorous
1

Literary Origin

Rovenky, Rovenky district02:33

Якби мені сивий кінь, я уздечку маю,
Я б поїхав за Дунай, там дівчину маю,
А я все дивлюся, де моя Маруся,
А я все дивлюся: «Де ж ти, моя Маруся?» (останні два рядки двічі)

Як приїхав за Дунай, на горбочку хата,
Стара баба, старий дід, ще й дівка кирпата,
А я все дивлюся, де моя Маруся,
А я все дивлюся: «Де ж ти, моя Маруся?» (останні два рядки двічі)

Запросили в хату, запросили сісти,
Поставили бараболю нечищену їсти,
А я все дивлюся, де моя Маруся,
А я все дивлюся: «Де ж ти, моя Маруся?» (останні два рядки двічі)

А я тую бараболю по столу катаю,
На полиці паляниці, я на них киваю,
А я все дивлюся, де моя Маруся,
А я все дивлюся: «Де ж ти, моя Маруся?» (останні два рядки двічі)

Потушили каганці, полягали спати,
Я за тії паляниці та й тікати з хати,
А я все дивлюся, де моя Маруся,
А я все дивлюся: «Де ж ти, моя Маруся?» (останні два рядки двічі)

Як поліз я через тин, через перелази,
А дід мене ціпом-ціпом, аж чотирі рази,
А я все дивлюся, де моя Маруся,
А я все дивлюся: «Де ж ти, моя Маруся?» (останні два рядки двічі)

0:00 02:22
100
Зеленеє жито, зелене
Literary Origin
Rovenky, Rovenky district02:22

Зеленеє жито, зелене, хорошії гості у мене,
Зеленеє жито за селом, хорошії гості за столом. (двічі)

Зеленеє жито, зелене, хорошії гості у мене,
Зеленеє жито женці жнуть, хорошії гості водку п’ють. (двічі)

Зеленеє жито, зелене, хорошії гості у мене,
Зеленеє жито на межі, хорошії гості до душі. (двічі)

Зеленеє жито, зелене, хорошії гості у мене,
Зеленеє жито ще й овес, тут зібрався рід наш увесь. (двічі)