​Чарочка мала

Брала льон, брала льон, брала конопельки,
Не вдалася до роботи, як на витрибеньки.

Мєня мілий не цилує, говорить: «Курносая!»
Як же я його цилую чорта довгоносого?

Ой, Ярина ноги мила, а я любувався,
Моя мила потонула, а я й засміявся.

Якби мені не тини та й не перелази,
Ходив би я до дівчіни по чотирі рази.

Ой хто ж то пішов, піджачок накинув?
Тож той дурачок, шо мене покинув.

Вишивала я платочок та й нашила я місток,
Не піду я туди заміж, там багато невісток.

Вишивала я платочок та й нашила букву «и»,
Не піду я туди заміж, там багато дітвори.

Гармоніст, гармоніст, кучерява голова,
Яку шапку не надіне, то велика, то мала.

Гармоніст, гармоніст, він цибулю дуже їсть,
Як по улиці іде і кричіть: "Цибуля де?"

Ой у полі буйний вітер віє,
Козаченько пшениченьку сіє. (двічі)

Сіяв, сіяв, не висіяв корця,
Оглянеться – несе дівка хлопця. (двічі)

Ой, дівчіно, на тобі півхліба,
Та й зверни ж ти на старого діда. (двічі)

Нашо мені на діда звертати?
Ти ж йому батько, а я йому мати. (двічі)