Ой піду я понад лугом

А мій милий-чорнобривий вареничків хоче, (двічі)
Навари, милая, навари, милая,
Навари, у-ха-ха, моя чорнобривая,
Навари, милая, навари, милая,
Навари, у-ха-ха, моя чорнобривая.

Та й дров же нема, милий мій, миленький,
Та й дров же нема, голубе сизенький,
Нарубай, милая, нарубай, милая,
Нарубай, у-ха-ха, моя чорнобривая,
Нарубай, милая, нарубай, милая,
Нарубай, у-ха-ха, моя чорнобривая.

Та й сили ж нема, милий мій, миленький,
Та й сили ж нема, голубе сизенький,
Помирай, милая, помирай, милая,
Помирай, у-ха-ха, моя чорнобривая,
Помирай, милая, помирай, милая,
Помирай, у-ха-ха, моя чорнобривая.

Де ж ти, милий, поховаєш, милий мій, миленький,
Де ж ти, милий, поховаєш, голубе сизенький,
В бур’янах, милая, в бур’янах, милая,
В бур’янах, у-ха-ха, моя чорнобривая,
В бур’янах, милая, в бур’янах, милая,
В бур’янах, у-ха-ха, моя чорнобривая.

Чим ти будеш укривать, милий мій, миленький,
Чим ти будеш укривать, голубе сизенький,
Лопухом, милая, лопухом, милая,
Лопухом, у-ха-ха, моя чорнобривая,
Лопухом, милая, лопухом, милая,
Лопухом, у-ха-ха, моя чорнобривая.

А з ким будеш доживать, милий мій, миленький,
А з ким будеш доживать, голубе сизенький,
Із кумой, милая, із кумой, милая,
Із кумой, у-ха-ха, моя чорнобривая,
Із кумой, милая, із кумой, милая,
Із кумой, у-ха-ха, моя чорнобривая.

Ой хмариться – дощ буде,
Признаюся вам, люди,
Що за свою сваволю,
Попалась я в неволю,
Що за свою сваволю,
Попалась я в неволю.

Пішов милий в дорогу,
Я пропила корову,
Іду тепер, журюся,
За корову боюся,
Іду тепер, журюся,
За корову боюся.

Іду тепер, журюся,
За корову боюся,
Що ж буде від милого,
Мого чорнобривого,
Що ж буде від милого,
Мого чорнобривого.

Прийшов милий з дороги,
А я йому – бух в ноги:
«Що ж я, милий, зробила,
Корівоньку пропила,
Що ж я, милий, зробила,
Корівоньку пропила.

Із тіткою Варкою,
З кумою Параскою,
З кумом Іваном,
З сусідом Степаном,
З кумом Іваном,
З сусідом Степаном.

Милий милу жалує,
Корівоньку дарує:
«Пий, мила, здорова,
Буде друга корова.
Промайнула – не біда,
Буде ціла череда»,
Промайнула – не біда,
Буде ціла череда».

Ой хотіла мене мати,
За музику заміж дати,
А з музики, як з маляра,
Ой, нема вдома господара.
А з музики, як з маляра,
Ой, нема вдома господара.

У неділю іде грати,
В понеділок ляже спати,
А в вівторок іде пити,
А в середу жінку бити.
Ай-йа-йа-йа, ой-йа-йа-йа,
Ой-йа-йа-йа, ой-йа-йа.

У четверг він прохмелився,
У п’ятницю знов напився,
А в суботу купить струни,
Та й на друге село суне.
А в суботу купить струни,
Та й на друге село суне.

Ой, дівчата, добре знайте,
Не йдіть заміж та гуляйте.
Не йдіть заміж за музика,
Ой бо не буде чоловіка.

Не йдіть заміж за музика,
Ой бо не буде чолові(ка).