Ой піду я понад лугом

Ой хмариться – дощ буде,
Признаюся вам, люди,
Що за свою сваволю,
Попалась я в неволю,
Що за свою сваволю,
Попалась я в неволю.

Пішов милий в дорогу,
Я пропила корову,
Іду тепер, журюся,
За корову боюся,
Іду тепер, журюся,
За корову боюся.

Іду тепер, журюся,
За корову боюся,
Що ж буде від милого,
Мого чорнобривого,
Що ж буде від милого,
Мого чорнобривого.

Прийшов милий з дороги,
А я йому – бух в ноги:
«Що ж я, милий, зробила,
Корівоньку пропила,
Що ж я, милий, зробила,
Корівоньку пропила.

Із тіткою Варкою,
З кумою Параскою,
З кумом Іваном,
З сусідом Степаном,
З кумом Іваном,
З сусідом Степаном.

Милий милу жалує,
Корівоньку дарує:
«Пий, мила, здорова,
Буде друга корова.
Промайнула – не біда,
Буде ціла череда»,
Промайнула – не біда,
Буде ціла череда».

А мій милий-чорнобривий вареничків хоче, (двічі)
Навари, милая, навари, милая,
Навари, у-ха-ха, моя чорнобривая,
Навари, милая, навари, милая,
Навари, у-ха-ха, моя чорнобривая.

Та й дров же нема, милий мій, миленький,
Та й дров же нема, голубе сизенький,
Нарубай, милая, нарубай, милая,
Нарубай, у-ха-ха, моя чорнобривая,
Нарубай, милая, нарубай, милая,
Нарубай, у-ха-ха, моя чорнобривая.

Та й сили ж нема, милий мій, миленький,
Та й сили ж нема, голубе сизенький,
Помирай, милая, помирай, милая,
Помирай, у-ха-ха, моя чорнобривая,
Помирай, милая, помирай, милая,
Помирай, у-ха-ха, моя чорнобривая.

Де ж ти, милий, поховаєш, милий мій, миленький,
Де ж ти, милий, поховаєш, голубе сизенький,
В бур’янах, милая, в бур’янах, милая,
В бур’янах, у-ха-ха, моя чорнобривая,
В бур’янах, милая, в бур’янах, милая,
В бур’янах, у-ха-ха, моя чорнобривая.

Чим ти будеш укривать, милий мій, миленький,
Чим ти будеш укривать, голубе сизенький,
Лопухом, милая, лопухом, милая,
Лопухом, у-ха-ха, моя чорнобривая,
Лопухом, милая, лопухом, милая,
Лопухом, у-ха-ха, моя чорнобривая.

А з ким будеш доживать, милий мій, миленький,
А з ким будеш доживать, голубе сизенький,
Із кумой, милая, із кумой, милая,
Із кумой, у-ха-ха, моя чорнобривая,
Із кумой, милая, із кумой, милая,
Із кумой, у-ха-ха, моя чорнобривая.

Ой піду я до кумоньки в суботу, в суботу,
Розкажу я своїй кумці гризоту, гризоту.
Ой ціп-ціп, куд-кудак, гризота, ой так-так. (двічі)

ー Ой, кумонька-сусідонька, гризота, гризота,
Десь пропала моя курка чубата, чубата.
Ой ціп-ціп, куд-кудак, чубата, ой так-так. (двічі)

Ой пропала чубатенька, червоний гребінець,
Чи не впала моя курка до тебе у горнець.
Ой ціп-ціп, куд-кудак, у горнець, ой так-так. (двічі)

ー Не була я вчора дома ни вночі, ни вночі,
Не бачила твою курку на очі, на очі.
Ой ціп-ціп, куд-кудак, на очі, ой так-так. (двічі)

Заглянула кума кумі у горщик, у горщик –
Її курки чубатої лиш ніжки, лиш ніжки.
Ой ціп-ціп, куд-кудак, лиш ніжки, ой так-так. (двічі)

ー Може бути я до вуйни пішла у той кінець,
Твоя курка чубатенька упала у горнець,
Ой ціп-ціп, куд-кудак, у горнець, ой так-так. (двічі)