My nightingale, early bird

Ой як приїхав мій миленький з поля же,
Та й прив'язав коня до забора.

Ой та й прив'язав коня до забора же,
Сам заплакав край коника стоя:

"Ой нещаслива нам, коню, дорога же,
Засватана дівчинонька моя.

Ой коли б швидше вечора діждати й,
Пошлю людей дівчину сватати.

Ой пошлю людей дівчину сватати же,
А сам стану під вікном слухати.

Ой а сам стану під вікном слухати же,
А що буде дівчина казати".

Ой а дівчина по світлоньці ходить,
Вона свої білі ручки ломить.

Ой ти, голубчик сизокриленький,
Скажи мнє правду жи, де мій миле(нький)? (двічі)

А мій миленький в чистому полі
Стоїть, обнявся жи з милой, з друго(ю). (двічі)

Стоїть, обнявся, поцілувався,
З мене, сиротки, жи та й насмія(вся). (двічі)

Якби я з… я б крила мала,
Я б до милого жи за час зліта(ла). (двічі)

Я б до милого за час злітала,
Я б йому правду жи та й розказа(ла). (двічі)

Як піду я прохожуся по зельоному саду,
Ой та й по зельоному садочку,
Де мій милий проживав.

Десь мій милий прожива, ої,
Та й стукну, грюкну же та й під окошко,
Вийди, милий, й та й на совєт.

Вийди, милий, ж на совєт, ої,
Та й шо мой милой та й не виходить,
Нє совєту ж не дайот.

Нє совєту не дайоть, ої,
Та й ні совєту, та й ні отвєту,
Ласкавого слова нєт.

Ласкавого слова нєт, ої,
Та й на гулянні та й компанні
Парень дєвку цілував.

Парень дєвку цілував, ої,
Та й цілував він, ой, милував він,
Поки її же з ума звів.

Поки її з ума звів, ої,
Та й ізвів з ума та й із розума
Тай став її покидать.

Та й став її покидать, ої,
Та шо дівчині жалко стало,
Стала плакать ше й ридать.

Стала плакать ше й ридать, ої,
Та й а шо парню жалко ж стало,
Став дівчину же вговорять.

Став дівчину вговорять, ої,
Та й не плач, дівко, не плач, красна,
Не плач, розочка моя.

Не плач, розочка моя, ої,
Та шо я призов та й одбуду,
Возьму заміж за сєбя.