My nightingale, early bird

Ой як приїхав мій миленький з поля же,
Та й прив'язав коня до забора.

Ой та й прив'язав коня до забора же,
Сам заплакав край коника стоя:

"Ой нещаслива нам, коню, дорога же,
Засватана дівчинонька моя.

Ой коли б швидше вечора діждати й,
Пошлю людей дівчину сватати.

Ой пошлю людей дівчину сватати же,
А сам стану під вікном слухати.

Ой а сам стану під вікном слухати же,
А що буде дівчина казати".

Ой а дівчина по світлоньці ходить,
Вона свої білі ручки ломить.

Ой ти, голубчик сизокриленький,
Скажи мнє правду жи, де мій миле(нький)? (двічі)

А мій миленький в чистому полі
Стоїть, обнявся жи з милой, з друго(ю). (двічі)

Стоїть, обнявся, поцілувався,
З мене, сиротки, жи та й насмія(вся). (двічі)

Якби я з… я б крила мала,
Я б до милого жи за час зліта(ла). (двічі)

Я б до милого за час злітала,
Я б йому правду жи та й розказа(ла). (двічі)

Ой орав мій миленький од льоду до льоду,
Та й виорав мій миленький облуг на квасо(лю).

Посадила квасоленьку та їду додому,
Заглянула у шиночок, а милий з кумо(ю).

Хіба ж тобі, кума моя, нема дома діла,
Шо ти з моїм чоловіком в шиночку засі(ла).

Приходжу я до дому, в мене в печі дрова,
Сюди-туди повернулась — вечеря гото(ва).

Насипала вечеряти, положила ложки,
Сама сіла вечеряти, поплакала тро(шки).