Digital archive of folklore

Наша матуся сина зродила,
Славен воїн, cлавен воїн,
Наш пан Іванко перед паном.

Вигодувала й на службу дала,
Славен воїн, славен воїн,
Наш пан Іванко перед паном.

А пан питає, чий син виграє,
Славен воїн, славен воїн,
Наш пан Іванко перед паном.

А я б йому дав половину царства,
Славен воїн, славен воїн,
Наш пан Іванко перед паном.

Вечір добрий!

Та й прислалося та й до Оленки, не троє,
Не троє гостей – троє старостей, Оленка.

Ой там Оленка пшеницю жала, не троє,
Не троє гостей – троє старостей, Оленка.

Пшеницю жала, в три ряди клала, не троє,
Не троє гостей – троє старостей, Оленка.

Ой ішло туди три косарики, не троє,
Не троє гостей – троє старостей, Оленка.

«Ви косарики ж, ви молодчики, не троє,
Не троє гостей – троє старостей, Оленка.

Викосіть мені шовкову траву, не троє,
Не троє гостей – троє старостей, Оленка.

Первому буде шолкова трава, не троє,
Не троє гостей – троє старостей, Оленка.

(Другому буде яра пшениця,
Третьому буду сама молода».)

Ой розвивайся ой да сухий дубе, та завтра мороз буде,
Ой собирайся та й некрутику та сьодні же похід буде.

"Та й я морозу ой да й не боюся, та січас розів’юся,
Ой я й походу же та й не боюся, та завтра ж уберуся!".

Та вбираннячко, нове сіделечко, та ше й кінь вороненький,
Та й виїжжає же та й з України та й некрут(и) молоденький.

Та виїжжавши, шапочку й знявши, та низенько уклонився:
"Ой прощавайте же, та сусідоньки, та й може я з ким(и) сварився!".

Та хоч сварився ой да не сварився, та лиш би помирився,
Та як виїхав(и) та й на шлях(и) битий та слізоньками вмився.

«Ой поливайте ой да шлях-доріжку, та шоб не курилася,
Ой розважайте же ой стару неньку, та шоб не журилася».

«Ой поливали ой та шлях-доріжку, та й куриться дуже,
Ой розважали же ой стару неньку, та й журиться дуже".

Ой розвивайся ой да сухий дубе, та завтра мороз буде,
Ой собирайся та й некрутику та сьодні же похід буде.

"Та й я морозу ой да й не боюся, та січас розів’юся,
Ой я й походу же та й не боюся, та завтра ж уберуся!".

Та вбираннячко, нове сіделечко, та ше й кінь вороненький,
Та й виїжжає же та й з України та некрут(и) молоденький.

Та виїжжавши, шапочку й знявши, та низенько уклонився:
"Ой прощавайте же, та й сусідоньки, та може я з ким сварився!".

Та хоч сварився ой да не сварився, та лиш би помирився,
Та як виїхав(и) та й на шлях битий та слізоньками вмився.

Ой горе тій чайці, горенько ж небозі,
Що вивела чаєняток при битій, при битій дорозі.

Ішли чумаченьки, весело співали,
Стару чайку ізігнали, чаєнят, чаєнят забрали.

А чаєчка в’ється, об доріжку б’ється,
К сирій землі припадає, чумаків, чумаків благає.

(– Ой ви, чумаченьки, ви ще молоденькі,
Верніть міні чаєняток, вони ще маленькі.

– Не вернемо, чайко, не вернем, небого,
Бо забравши чаєнята полетиш у поле.

Лети, чайко, на зелені луки,
Бо вже твої чаєнята набралися муки.

Полети, чайко, на зелені паші,
Бо вже твої чаєнята покипіли в каші).

Катя, Катерина, купечеська й доч,
А й вона прогуляла всю тьомную й ноч.

Вона прогуляла всю тьомную й ноч,
А й на бєлому свєті ложилася спать.

На білому свєті ложилася спать,
А й пішли пароходи по морю гулять.

Пішли пароходи по морю гулять,
А й один парус бєлой, другой голубой.

Один парус бєлой, другой голубой,
А й по серьодке ж лодки парєнь молодой.

(По серьодке лодки парєнь молодой,
На йом костюм бєлой і шарф голубой).

Ой Боже, Боже, коли той вечір буде?

Ой коли ж про нас наговоряться люди?

...

А друге горе, що не рідная мати,

Кладе сироту...

Ой пустіть мене родину ж одвідат.

А в тим двірку, як у вінку,
Щедрій вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!

Тут хазяїн - як виноград,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!

А хазяйка, як панянка,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!

А діточки, як квіточки,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!

Вечір добрий!

Щедрій вечір!
А в нашого пана береза стояла,
Добрий вечір!

(Щедрій вечір!
Струнка та висока, на листя широка,
Добрий вечір!)

Щедрій вечір!
А тую березу Наташа стереже,
Добрйи вечір!

Щедрій вечір!
Стережучі, та міцно заснула,
Добрий вечір!

Щедрій вечір!
Налетіли та раннії пташки,
Добрий вечір!

…

Ой чук, чук, чук,
Налощив дід щук,
А бубуня пліточок,
Для маленьких діточок.

Ой чук, чу-ка-на!
Яка дівка чепурна!

Ой чук, чукина́,
Була дівка чепурна,
Поїхала до млина,
Зачепилася за пень,
Простояла цілий день.

Ой гай, мати, ой гай, ой гай, мати, ой гай зелененький,
Виїжджає з України некрут молоденький.

Виїжджяє шапку, шапку знявши, низенько уклонився:
«Прощавайте, сусідоньки, може з ким бранився».

Хоч бранився, не бра.., не бранився – аби помирився,
Як виїхав на шлях битий – слізоньками вмився.