Digital archive of folklore

А вже років двісті, як козак в неволі,
Гей, гей, у неволі, у ярмі,
Під турецьким* караулом у тюрмі. (двічі)

Понад Дніпром ходе, викликає долю:
"Гей, гей, вийди, доле, із води,
Визволь мене, серденько, із біди". (двічі)

"Ой рада б я вийти, так сама в неволі,
Гей, гей, у неволі, у ярмі,
Під турецьким караулом у тюрмі". (двічі)

Пане Богдане, нерозумний сину,
Занапастив волю ще й рідну Україну,
Гей, гей, занапастив, зруйнував,
Бо (що) в голові розуму мало мав. (двічі)

* Оригінальний варіант - "під московським караулом", який не співали в радянський час.

Повний варіант 3-го куплету:

"Не вийду, козаче, не вийду, соколе,
Бо сама я плачу, бо сама в неволі.
Гей, гей, у неволі, у ярмі,
Під московським караулом у тюрмі".

(Ой галочки-чубарочки, круті гори вкрили,
Гей-гей, гей-гей, круті гори вкрили. (двічі)

Молодії некрутики жалю наробили,
Гей-гей, гей-гей, жалю наробили. (двічі))

Ой галочки-чубарочки, підніміться вгору,
Гей-гей, гей-гей, підніміться вгору. (двічі)

Молодії некрутики, верніться додому,
Гей-гей, гей-гей, верніться додому. (двічі)

Ой раді б ми вертатися – майор не пускає,
Гей-гей, гей-гей, майор не пускає. (двічі)

Та не так вже той майор – майорова мати,
Гей-гей, гей-гей, майорова мати. (двічі)

Та й хоче нашой червоной кров’ю річки наповняти,
Гей-гей, гей-гей, річки наповняти. (двічі)

Хоче нашими білими костями ями закидати,
Гей-гей, гей-гей, ями закидати. (двічі)

Ой хоче нашими білими костями містки будувати,
Гей-гей, гей-гей, містки будувати. (двічі)

Як орав мужик край дороги, (двічі)
Гей! Цоб! Цабе, рябий! Тпрруу!
Край дороги.

Та в його воли круторогі, (двічі)
Гей! Цоб! Цабе, рябий! Тпрруу!
Круторогі.

Та погоничі чорноброві, (двічі)
Гей! Цоб! Цабе, рябий! Тпрруу!
Чорноброві.

Повісили торбу на березі, (двічі)
Гей! Цоб! Цабе, рябий! Тпрруу!
На березі.

Там дівчаточка хустки прали, (двічі)
Гей! Цоб! Цабе, рябий! Тпрруу!
Хустки прали.

Та вони ж тую торбу вкрали, (двічі)
Гей! Цоб! Цабе, рябий! Тпрруу!
Торбу вкрали.

Та не порожню, з пирогами, (двічі)
Гей! Цоб! Цабе, рябий! Тпрруу!
З пирогами.

Та начинені горобцями, (двічі)
Гей! Цоб! Цабе, рябий! Тпрруу!
Горобцями.

Світилка-ворона,
Стоїть край порога,
Руки розставила,
Рота роззявила,
Хоче того з'їсти,
Шо на її мі(сці).

В осічені та й у липені,
В осичені та й у липені,
Там Василько та й сіно ко(се).

Там Василько та й сіно косе,
Там Василько та й сіно косе,
Вороному кониченьку но(се).

Ой їж, коню, зеленоє сіно,
Ой їж, коню, зеленоє сіно,
Ой пий, коню, холодную во(ду).

Та й пий, коню, холодную воду,
Та й пий, коню, холодную воду,
Та й поїдем до мого ро(ду).

Та й до роду, до родиночки,
Та й до милої дружиночки.

Та й до милої дружиночки,
До Марусі, Марусиночки.

Здвигнулися стіни,
Здвигнулися стіни,
Як бояри сіли,
Ще дужче здвигнуться,
Як пива нап`ю(ться).

Як ходила та Маруся по крутій горі,
Набачила селезника на тихій воді.

Та й на тихій воді,
Пливи, пливи, селезнику, тихо по воді.

Та й тихо й по воді,
Прибудь, прибудь, мій батенько, теперо к мені.

Та й теперо к міні,
Та ой дай же ти ж порадоньки бідній сироті.

Та й бідній сироті,
Ой, рад би я, дитя моє, прибути к тобі.

Ой, прибути к тобі,
Та й насипали ж і сирої землі на груди мої.

Та й на груди мої,
Ой, склепилися жи оченята, не гляну к тобі.