Digital archive of folklore

Пасла дівчина й воронії коні,
Пасла дівчина ой воронії коні,
Пасла дівчина ой воронії коні.

Пасуючи, сама заблудила,
Шукаючи, ой коней погубила,
Шукаючи, ой коней погубила.

Приблудила к зеленому гаю,
К зеленому гаю ой к тихому Дунаю,
К зеленому гаю ой к тихому Дунаю.

Я ж думала, що тут зелененький,
А тут стояв ой козак молоденький,
А тут стояв ой козак молоденький.

Здоров, здрастуй, молодий козаче,
Здоров, здрастуй, ой молодий козаче,
Здоров, здрастуй, ой молодий козаче.

Чи не бігли сюди й воронії коні?
Чи не бігли сюди ой воронії коні?
Чи не бігли сюди ой воронії коні?

З ким я буду сю ніч спать, вечероньку вечерять? (двічі)

Сама сяду край стола, повечеряю й сама. (двічі)

А мій милий на Дону, я й до нього полину. (двічі)

Всю й долину й обійшла, а милого й не знайшла. (двічі)

Тільки знайшла калину, миленького могилу. (двічі)

Я до неї припала, горько плакать начала. (двічі)

Вставай, милий, не лежи, путь-дорожку покажи. (двічі)

З ким ти, мила, сюда йшла, шо ти мене тут знайшла? (двічі)

Не з бурею, ні з дощем, а з жаллю і з плачем. (двічі)

Чого, соловейко, смутний, нє вєсьолий?
Та й головку повєсєл, зьорна й нє клюйош?

Голову повєсіл, зьорна й не клюйош,
Та й клювал би я зьорна й, так волюшки й нєт.

Клювал би я зьорна, так волюшки нєт,
Та й спєвал би я пєсню й, так голоса й нєт.

Співал би я зьорна, так голоса й нєт,
Та й золотая клєтка зсушила мєня.

Залатая клєтка зсушила мєня,
Та й молодая дєвка по саду й гуля.