Why is the nightingale sad, not happy

TitleWhy is the nightingale sad, not happy
GenrePersonal and Family Life
MotiveUnfortunate love, Sorrow, longing
Recording date1 Jun 1991
Recording locationMokhnach, Zmiivskyi District, Kharkiv obl., Ukraine, Sloboda Ukraine
PerformersSBK group (5 women)
CollectorsDmytro Lebedynskyi, Olena Balaka
TranscriptionHalyna Lukianets

Play audio

0:00 0:00
100

Чого, соловейко, смутний, нє вєсьолий?
Та й головку повєсєл, зьорна й нє клюйош?

Голову повєсіл, зьорна й не клюйош,
Та й клювал би я зьорна й, так волюшки й нєт.

Клювал би я зьорна, так волюшки нєт,
Та й спєвал би я пєсню й, так голоса й нєт.

Співал би я зьорна, так голоса й нєт,
Та й золотая клєтка зсушила мєня.

Залатая клєтка зсушила мєня,
Та й молодая дєвка по саду й гуля.

Oops!
Our AI is currently busy plotting world domination. Please try again later for your folklore translation needs.

You might also like:

AudioTitleGenreLocationDurat.LyricsNotes
0:00 00:30
100
An orphan remained
Personal and Family Life
Mokhnach, Zmiivskyi District00:30

Осталася сирота,
Моряк взявся та й поїхав,

Осталася сирота.

Сиротою неякою,
Як людською клеветою.

Сиротою неякою,
Як людською клеветою.

0:00 03:34
100
A jackdaw was flying from a deep valley
Personal and Family Life
Polova, Derhachivskyi District03:34

Вилітала галка з глибокого й балки,
Та й сіла, й упала і галка на високій со(сні).

На високій сосні, де гілки розкошні,
Та й не хилися, сосно, бо й так міні то(шно).

Не хилися, сосно, бо й так міні тошно.
Та й не хилися, гілко, бо й так міні гі(рко).

Не хилися, гілко, бо й так міні гірко,
Та й гірко ж той дівчині на чужій вкра(їні).

Приїхали братца до сестриці в гості,
Та й поставили коня на новім помо(сті).

Та й давайте ми, братца, випʼємо по чарці,
Та й чогось міні, братца, горілка й не пʼє(ться).

Чогось міні, братца, горілка не пʼється,
Та й коло мого серця, як гадина вʼє(ться).

0:00 01:32
100
Ой не шуми, луже
Personal and Family Life
1

Cossack

Pryvillіa, Sloviansk (Kramatorsk) district01:32

Ой не шуми, луже, зелений байраче.
– Не плач, не журися, молодий козаче.

– Не сам же я плачу, плачуть карі очі,
Що нема спокою ані вдень, ні вночі.

Сусіди близькії – вороги тяжкії,
Не дають ходити, дівчину любити.

Я ж буду ходити і буду любити,
Ще й до себе візьму, буду з нею жити.

Я(к) умру я, мила, а ти будеш жива,
Чи згадаєш, мила, де моя могила?

А моя могила – край синього моря,
Де була між нами тихая розмова.

Зійдеш на могилу, не сумуй, не дуже,
Спогадають люди, що любились дуже.

Зійдеш на могилу, не труси землею,
Бо вона, вважаєш, як тяжко під нею.

Ой тим воно тяжко – любилися важко,

Тим воно тяженько – любились вірненько. (двічі)