Digital archive of folklore

Прощавайте, господарі,
Бо ми вже йдемо,
А ми вашій Галиноньці,
Щастя зичемо.

Благослови Боже і отець, і мати,
Своєму дитяті шишичок (короваю) набгати.

Вечір, мати, вечір,
Наш коровай не спечен,
Вже сонце низенько,
А вечір близенько.

Кучерявий піч вимітає,
А чорнявий в піч заглядає,
А припічок усміхається,
Короваю дожидає(ться).

Ой весело, весело,
Хміль розвився за селом,
Хміль зелений наче рай,
В нас у хаті коровай,
Хміль зелений за селом,
Ой весело, весело!

Галинчина матінка,
Не йде на хміль дивиться,
Нащо їй той зелений рай,
Коли в хаті коровай?
Нащо їй оте село,
Коли в хаті весело?

Клич, Галинко, дружечок,
Позбирати шишечок,
Позбирати зелен рай,
Прибирати коровай,
Клич, Галинко, все село,
Ой, весело, весело!

Тут наша родина,
Вона зародила,
І пити, і їсти,
Ще й за столи сі(сти).

Набрихали воріженьки-люди,
Що не добра Галинонька буде,
Вона гарна, гарнісінька,
Як та рожа повнісі(нька).

Вона гарно вмивалася,
Як калина розцвіла().ся

Це тая калина,
Що садила княгиня,
А ми руки помивали,
Туди воду вилива(ли).

До бору, бояри, до бору,
Та рубайте сосну здорову,
Та везіть її до,дому,
Рубайте дрібненько,
Рубайте дрібненько,
Загнічуйте коровай ясненько.

Щоб наш коровай ясен був,
Щоб наш Василько щасливий був.

Ми коровай місили,
З Сули воду носили,
Хоч не з Сули, то з криниці,
Замісили коровай сестри(ці).

Ми на коровай ішли,
Коробку яєць несли,
Перестріли нас хлопці,
Побили яйця в коро(бці).

Ніхто не вгадає,
А хто ж у нас коровай бгає,
А чи з міста та містяночки,
А чи з села та селяно(чки).

Чи з Полтави та й буйнистая,
Цьому дому та й Пречиста(я).

Піч наша на сохах, на сохах,
Діжу носять на руках, на руках,
Пече наша, пече нашая,
Іспечемо коровай наш.

Піч наша регоче,
Короваю хоче,
А припічок усміхається,
Короваю дожидає(ться).

Ой де ж тая та матуся була?
Вона б же нам та по чарці налила,
Та такої солоденької,
Для живота здоровенької.

Позгинались ослонниці,
Як сідали коровайниці.
Вони раді і до співу,
І до всякого діла.

Пшенице-ярице, не подобонька тобі,
У полі буяти, у стозі стоя(ти),
А подобонька себе на коровай бга(ти).

А тепер я висока,
А тепер я широка,
А тепер я ширша стала,
Бо я зятя діждала!