Летіла зозуля та й сіла на сосну
Назва | Летіла зозуля та й сіла на сосну |
---|---|
Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
Мотив | Сирітське життя |
Дата запису | 30 лип. 1995 р. |
Місце запису | с. Гетьманівка, Шевченківський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина |
Виконавці | Сивокоз Олександра Андріївна (1937), Миргородська Галина Іллівна (1936), Прокопова Надія Антонівна (1929), Злодєєва Марія Михайлівна (1945), Бондарь Надія Павлівна (1929) |
Збирачi | Наталія Олійник |
Транскрипція | Катерина Курдіновська |
Слухати аудіо
Летіла зозуля та й сіла на сосну,
Та й сіла на сосну, на гілку розкошну. (двічі)
Та й стала кувати, сироти питати:
«Скажи мені, сестро, якого ти году? (двічі)
Скажи мені, сестро, з якого ти году,
А ще розкажи ти, скільки в тебе роду?». (двічі)
«А у мене роду – один брат із роду,
Та й той приїжджає десятого году. (двічі)
Як приїхав брат мій у неділю вранці:
«Давай вип’єм, сестро, вип’ємо по чарці!» (двічі)
«Ой щось мені, брате, горілка не п’ється,
Коло мого серця як гадюка в’ється!». (двічі)
«Нехай вона в’ється – вона одірветься,
Розкажи, сестрице, як тобі живеться?». (двічі)
«А мені живеться – не дай Бог нікому!
Зросла сиротою, а тепер вдовою!». (двічі)
«Годі тобі, сестро, годі сльози лити,
Заберу тебе я між чужії люди. (двічі)
Між чужими людьми краще тобі жити,
Ніж тут, сиротині, дрібні сльози лити!». (двічі)
Можливо, вам також сподобаються:
Аудіо | Назва | Жанр | Місце | Трив. | Текст | Ноти | |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Летіла зозуля та й сіла на сосну | Пісні з особистого та родинного життя | с. Гетьманівка, Шевченківський район | 01:48 | ||||
Косарі косять, а вітер повіває | Пісні з особистого та родинного життя | с. Гетьманівка, Шевченківський район | 08:38 |
Косарі косять, а вітер повіває, Шолкова трава й на косу налягає, Проміж той травой галочка ж пролітає, Скажи, галочка, й де ж моя милая? Твоя милая, в лузі над водою, Умивається й горючею сльозою, Утирається вишитою хустиной, Вихваляється й невірною дружиною, Ой Боже, ой Боже, коли той вечір буде, Ой не так люди, як нерідная мати, Кладе сироту й не вечеряти спати, Не вечеряла й не буду я снідати, | |||
Мої та садочки зелененькі | Пісні з особистого та родинного життя | с. Гетьманівка, Шевченківський район | 02:23 |