Головна
(Сади) мої та садочки зелененькі

(Сади) мої та садочки зелененькі

Назва	(Сади) мої та садочки зелененькі
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Зрада, Нещасливе кохання, Позашлюбна дитина, Родинне життя
Дата запису	5 вер. 1999 р.
Місце запису	с. Гетьманівка, Шевченківський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Миргородська Галина Іллівна (1936), Прокопова Надія Антонівна (1929), Демошкевич Ганна Олекс. (1932), Крюкова Любов Федорівна (1941), Злодєєва Марія Михайлівна (1945), Зекун Ганна Іванівна (1936)
Збирачi	Наталія Олійник
Транскрипція	Оксана Бугайченко

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 1Подобається Поділитися

(Сади) мої, та садочки зеленесенькі,
Ой рано цвіли же та й пізно же опадали.

Рано цвіли та й пізно й опадали,
Ой любив милий, а сійчас він спокидає.

Любив милий, а сійчас він спокидає,
Ой мимо ходе же та й у гості не заходе.

Мимо ходе та й у гості не заходе,
Ой хоч і зайде ж так недовго він гостює.

Хоч і зайде, так недовго він гостює,
Ой усю й нічку же він зо мною протоскує.

Долго, долго та й бєлого свєту нєту,
Ой тільки стало та й на зорьку заніматься.

Тільки стало та й на зорьку заніматься,
Ой став же милий усю же правду сознаваться:

«Єсть у мене та й жена й молодая,
Ой єсть у мене ж та й жена же моладая».

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 03:47 100	Та усі зорі зайнялися	Пісні з особистого та родинного життя	с. Гетьманівка, Шевченківський район	03:47	Та усі зорі зайнялися, й а місяць підбився, Та й усі ж хлопці на вулиці жи, а мій опізни(вся). Ой чого ж він опізнився, що дома немає, Та в чистім полі, на роздолі жи коня й напува(є). А кінь ірже, води не п'є й доріженьку чує, Та десь мій милий, чорнобривий, з другою й ночу(є). Ночуй-ночуй, мій миленький, ночуй, пригортайся, Та й а до мене, молодої жи, більш не поверта(йся). Одна гора високая, й а другая й нижче, Та й одна й мила й дорогая жи, а другая бли(жче). А я тую близенькую й людям подарую, Та й а до тії ж далекої пішки помандру(ю).
0:00 04:00 100	Що за місяць, що за ясний	Пісні з особистого та родинного життя	с. Гетьманівка, Шевченківський район	04:00	Що за місяць, що за ясний, що за ясная й зоря, Ой що в мене за миленький, вечір прийде - п’ять нема. (двічі) Вечір прийде - п’ять нема, А на шостий він приходе, ще говорить без кінця. (двічі) Ще й говорить без кінця, Шукай тобі, дівчинонько, ще другого молодця. (двічі) Ще й другого молодця, А я піду в цю неділю з другою до вінця. (двічі) Із другою й до вінця, Їжджяй, їжджяй, мій миленький, я й не дуже тороплюсь. (двічі) Я й не дуже тороплюсь, А як будеш вінчатися, а я прийду й подивлюсь. (двічі) А я прийду, подивлюсь, Увійшла вона до церкви та й стала біля стіни. (двічі) Та й стала біля стіни, Облили козака сльози ще й дрібніші, чим її. (двічі) А священник це помітив, промовля до молодця: "Із якою дівчиною приступаєш до вінця? (двічі) Чи з тією дівчиною, що за рученьку узяв, Чи з тією дівчиною, що три года прогуляв?" (двічі) "Не з тією дівчиною, що за рученьку держав, А з тією дівчиною, що три года прогуляв. (двічі) Що три года прогуляв, Розійдися вся родина, а ти, мила, йди сюди, Аж тепер я признаюся, шо ти вєрная моя." (двічі)
0:00 04:06 100	На калині, на малині	Пісні з особистого та родинного життя	с. Іванівка, Ізюмський район	04:06	На калині, на малині, Колихала ой Марусина свого сина. (двічі) Колихала та й плакала, Коло неї ой рута-мʼята присовʼяла. (двічі) Присовʼяла ще й присохла, Чи я в тебе, ой моя ненько, не доросла? (двічі) Не доросла, переросла, Десь поїхав ой мій миленький, меня бросив. (двічі) Меня бросив, не журюсь я, Єсть у мене ой батко й мати, прихилюся. (двічі)