Ой тату, мій тату, затопи нам хату
Назва | Ой тату, мій тату, затопи нам хату |
---|---|
Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
Мотив | Пияцтво, гуляння |
Дата запису | 30 бер. 1994 р. |
Місце запису | с. Черкаська Лозова, Харківський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина |
Виконавці | Домніч Галина Петрівна (1937), Марченко Олександра Федорівна (1931), Солощенко Марія Петрівна (1930), Шабалтас Марія Єгорівна (1937) |
Збирачi | Мирослава Семенова |
Транскрипція | Галина Лук'янець |
Слухати аудіо
Ой тату, мій тату, затопи нам хату,
Затопи нам тату хату, та й навари їсти. (двічі)
Не буду топити, не буду варити,
Возьму ціп та й на тік, піду й молотити (двічі)
Трохи перегодом іде огородом,
Шатається, мотається за колюки хватається, чоловіка лає. (двічі)
Можливо, вам також сподобаються:
Аудіо | Назва | Жанр | Місце | Трив. | Текст | Ноти | |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Ой на горі цигани стояли 2 | Пісні з особистого та родинного життя | с. Клюшниківка, Миргородський район | 00:51 |
Ой на горі цигани стояли, (двічі)
Вони собі шатро напинали, (двічі) А в тім ж шатрі пили та гуляли, (двічі) Один циган ні п'є, ні гуляє, (двічі) На циганку скоса поглядає, (двічі) Ти циганка, ти моя коханка, (двічі) Ой дай ключі, ключі золотії, (двічі) Я виведу коні воронії, (двічі) | |||
Ой верба, верба й кудрявая | Пісні з особистого та родинного життя | с. Клюшниківка, Миргородський район | 03:19 |
Ой верба, верба й кудрявая, Завила мені ой густа лоза, Ой пропив коня та й вороного, А я ж, молода, й протів його, Несу таляра ой золотого, Ой не раз, не два та викупала, Крізь віконечко ой утікала, В вишневім саду ночувала, Що соловейко все тьох та й тьох. А зозулина ой куку, куку, | |||
Ой як жила я сім год удовою | Пісні з особистого та родинного життя | с. Клюшниківка, Миргородський район | 04:43 |
Ой я жила я сім год удовою Превраїли превражії люди: А я людську воленьку ввольнила, Утопила головоньку в глибоку криницю, Та й не знала як з миленьким жити, Та й забула людей розпитати, «Уставай же, милий, моє милування, Та й уже ж тобі водиця в кубочку, Та й уже тобі варенички в маслі Як став милий з постелі вставати, «Ой як же ти, мила, та й норови знала, «Ой я ж, милий, твоїх норовів не знала, Шо я твоїй ненці головоньку й ськала, «Шо й у мене син – червона калина, |