Цифровий архів фольклору

Як посію рожу да над водой(ю),
Чи не піде дощик да стороно(ю)?

Чи не піде дощик да стороною
Да на мою рожу да червону(ю)?

Да на мою рожу да червоную,
Да на мою м’яту кучеряву(ю)?

Да на мою м’яту кучерявую,
Да на мою косу да й русяву(ю)?

Іван купавсь та й нам придавсь.
На Івана Купала, на Івана Купала.

Цвіти рвали, віночки в’язали.
На Івана Купала, на Івана Купала.

Віночки в’язали, на воду кидали.
На Івана Купала, на Івана Купала.

На воду кидали, вогні зажигали.
На Івана Купала, на Івана Купала.

Вогні зажигали, з святом поздоровляли.
На Івана Купала, на Івана Купала.

Та купався Іван
та й у воду впав,
Купала на Йвана!

Та купався Мусій,
доведеться й усім,
Купала на Йвана!

На калині роса впала,
в нас на вулиці Купала,
Купала на Йвана!

Було в вдови дві дочки, (двічі)
Обидві як зірочки.

Старша меньшу питає, (двічі)
Кого ж вона кохає?

Старша меншій відмовля, (двічі)
Що кохає Василя.

Ходьом, сестро, до броду, (двічі)
Подивімось на воду.

Подивімось у воду, (двічі)
Котра краща на вроду.

Старша меншу попхнула, (двічі)
Та й на море гукнула.

Пливи, сестро, потопай, (двічі)
Про кохання забувай.

Ой, Петра й Павла минає,
Половина літечка немає.

Ой, поорю землю плугами
Та й засію землю житами.

Ой, родися земле, родися,
Пора ж тобі, Василечку, женитися.

Ой ти петрівня зозулино,
Та й не куй рано по дібро(ві).

Та й не куй рано по діброві,
Не збуди мене, молодо(ї).

Хоч збудять мене раніш тебе,
Сива зозуля не для те(бе).

Вставай, невістко, годі спати,
Та йди капусту полива(ти).

(Невістка встала. послухала,
Взяла відерце й постукала.

Взяла відерце й постукала,
Та вп'ять головку укутала.

Свекорко каже - розбудімо,
Свекруха каже....)

Ой ти, зозуле петрівняя,
Ой не куй рано й у дібро(ві).

Ой не куй рано й у діброві,
Не збуди мене, молодо(ї).

А збудять мене раніш тебе,
Сива зозуле не для те(бе).

Вставай, невістко, годі спати,
Та йди капусту полива(ти).

Невістка встала й послухала,
Та й знов головку й укута(ла).

Свекорко каже: "Розбудімо!",
Свекруха каже: "Задаві(мо)!".

Свекорко каже: "Гріх нам буде",
Свекруха каже: "Друга буд(е)!"

Свекорко каже: "Не такая",
Свекруха каже: "Молода(я)!"

Свекорко каже: "Не до мови",
Свекруха каже: "До любо(ві)!"

А вже петрівочки дві неділечки,
Напивайтесь, хлопці, горіло(чки).

А вже петрівочка та мина, мина,
Напивайтесь, хлопці, вина, ви(на).

Ой ти Петре, Петре, та ще й ти, Йване!
Половина літа мина(є).

А вже петрівочка тай мала нічка,
Не виспалася наша діво(чка).

До череди гнала, та й задрімала,
На пенечки же ножки позбива(ла).

На пенечки ножки та й позбивала,
На терночки очки повирва(ла).

Ой, льон, рубай льон,
Рубай дерево зельон,
Ой, Уляна, рубай льона,
Рубай дерево зельоне,
Сирота!

На Петра хліб пекла,
На Івана вибирала.
Купала стриба(ла)!

На Петра хліб пекла,
На Івана вибирала,
Івана Купала,
Та й у воду впа(ла)!
И-и-их!

Ой Іван та й купав,
Та й у воду й упав,
(Скрізь) вода й а линула,
А на морі хвиля била,
На долині роса впала,
На й улиці Йвана Купа(ла)!

Петре, Павле ще й Іване,
А вже петрівочка й мина(є).

Та й минає,
Половина літечка й нема(є).

Ой немає,
Із-за гори сонце йде та й ся(є).

Та й сяє,
Козаченько кониченька й сідла(є).

Та й сідлає,
Вийшла його стара мати й пита(є).

(Ой куди ти, мій синочку, гадаєш,
Вороного кониченька сідлаєш?

Сідлаю, мамо, свого, не твого,
А поїду до тестенька до свого,

Ще й до тиї тещі гордої,
До тиї дівчиноньки молодої.

Стояла дівчинонька на порозі,
Та згадала козаченька у дорозі.
Що покупив їй черевички в обнозі,

Ходи ходи, дівчинонько, поки подереш,
Та за мене рушнички подаєш.

А вона ходила, не подрала,
А за хлопця рушничків не давала.)

Кроповоє колесо,
Вище тину стояло,
Много дива видало,
Чи бачило колесо,
Куди милий поїхав,
За ним трава полягла
І діброва весела,
Купала на Йва(на)!

Купала на Йвана, Купала на Йвана!

На калину роса впала, в нас на вулиці Купала!
Купала на Йвана, Купала на Йвана!

Ішли дівки по ягідки, молодиці по суниці,
Купала на Йвана, Купала на Йвана!

Усі дівки назбирали, а Маринка не набрала,
Купала на Йвана, Купала на Йвана!

Гайда, дівки, по лісочку, може знайдем Мариночку,
Купала на Йвана, Купала на Йвана!

Та не стой, вербо, та й над водою,
Бо гірка вода під тобо(ю).

Та стань, вербице, та й на йулиці,
Де челядонька збирає(ться).

Де челядонька та й збирається,
Червоним маком квітчає(ться).

Червоним маком ще й калиною,
Ще червоною калино(ю).

Ой чий же то льон та й заріс бур’яном,
Купала на Йва(на)!

Ой чия ж то молода та й не виполола,
Купала на Йва(на)!

То ж Маринчин же льон та й заріс бур’яном,
Купала на Йва(на)!

А Маринка молода та й не виполола,
Купала на Йва(на)!

Купався Йван, довелося й нам,
Купала на Йван(а)!

Купався Мусій, довелося й усім,
Купала на Йван(а)!

Купався Мартин головою й об тин?
Купала на Йван(а)!

У Йвана жінка Вляна,
Купала на Йван(а)!

У Мусія Хтодосія,
Купала на Йван(а)!

Кругом Мариночки стрибали дівочки…

На Петра хліб пекла, а на Йвана вибирала,
Купала на Йва(на)!

Купався Денис та й на лавці завис,
Купала на Йва(на)!

А в нашого пана береза стояла,
Щедрий вечір, добрий вечір!

Тонка та висока на листя широка,
Щедрий вечір, добрий вечір!

А тую березу гляділа Галочка,
Щедрий вечір, добрий вечір!

Гляділа, гляділа та й пізно заснула,
Щедрий вечір, добрий вечір!

Налетіли пташки, пташки канарейки,
Щедрий вечір, добрий вечір!

Кору подзьобали, росу позганяли,
Щедрий вечір, добрий вечір!

Та як проснулась молода Галочка,
Щедрий вечір, добрий вечір!

Кору позбирала, росу позганяла,
Щедрий вечір, добрий вечір!

Та й понесла до золотаренка,
Щедрий вечір, добрий вечір!

Та ізкуй мені золотий перстньочок,
Щедрий вечір, добрий вечір!

Золотий перстньочок, золотий віночок,
Щедрий вечір, добрий вечір!

Золотим перстньочком буду любуваться,
Щедрий вечір, добрий вечір!

Золотим віночком буду я вінчаться,
Щедрий вечір, добрий вечір!

В сопілочку грає та й сопілочка
Та й з барвіночка та й оріхове дєнце.

Оріхове дєнце та як заграє,
Та й трава в'яне та й болить моє серце.