Головна
Ой Петра й Павла минає

Ой Петра й Павла минає

Назва	Ой Петра й Павла минає
Жанр	Петрівчані
Дата запису	1 бер. 1990 р.
Місце запису	с. Піски-Радьківські, Борівський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Петренко Серафіма Кирилівна (1926), Вакула Антоніна Григорівна (1925), Колесник Раїса Степанівна (1923), Коновалова Марія Макарівна (1929), Шевченко Катерина Кузьмівна (1933), ? Олександра Власівна (1928), ? Антоніна ? (невід.)
Збирачi	Віра Осадча
Транскрипція	Катерина Курдіновська

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 3Подобається Поділитися

Ой, Петра й Павла минає,
Половина літечка немає.

Ой, поорю землю плугами
Та й засію землю житами.

Ой, родися земле, родися,
Пора ж тобі, Василечку, женитися.

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст	Ноти
0:00 00:22 100	Петрівочка, мала ніченька	Петрівчані	с. Писарівка, Золочівський район	00:22
0:00 01:43 100	Петрівочка, мала нічечка	Петрівчані	с. Мечнікове, Дворічанський район	01:43	Петрівочка, мала нічечка, Не виспалась наша дівочка. Череди гнала, задрімала, Об пеньки ноги позбивала. Об пеньки ноги позбивала, Об суху грушу вийняла душу. Об суху грушу вийняла душу, А на льоночок роса впала. А на льоночок роса впала, Чом ти, льоночок, не стелисся? Чом ти, льоночок, не стелисся? Чом ти, Іванко, не женисся? Чом ти, Іванко, не женисся? А на кого ж ти надієсся? Ой на кого ж ти надієсся? Я на батенька розсердився. Я на батенька розсердився, А на матінку розгнівався. А на матінку розгнівався, А на сам себе надіюсся.
0:00 02:15 100	Петре, Павле, ще й Іване	Петрівчані	с. Матяшівка, кут Ліски, Великобагачанський район	02:15	Петре, Павле ще й Іване, А вже петрівочка й мина(є). Та й минає, Половина літечка й нема(є). Ой немає, Із-за гори сонце йде та й ся(є). Та й сяє, Козаченько кониченька й сідла(є). Та й сідлає, Вийшла його стара мати й пита(є). (Ой куди ти, мій синочку, гадаєш, Вороного кониченька сідлаєш? Сідлаю, мамо, свого, не твого, А поїду до тестенька до свого, Ще й до тиї тещі гордої, До тиї дівчиноньки молодої. Стояла дівчинонька на порозі, Та згадала козаченька у дорозі. Що покупив їй черевички в обнозі, Ходи ходи, дівчинонько, поки подереш, Та за мене рушнички подаєш. А вона ходила, не подрала, А за хлопця рушничків не давала.)