Головна
Ой ти Петре, Петре

Ой ти Петре, Петре

Назва	Ой ти Петре, Петре
Жанр	Петрівчані
Дата запису	1 лист. 1989 р.
Місце запису	с. Клюшниківка, Миргородський район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина
Виконавці	Максюта Оксана Андріївна (1928), Петренко Ганна Андріївна (1915), Петренко Ганна Іллівна (1919), Буряк Марія Федорівна (1913), Гончаренко Катерина Мартинівна (1924), Козарь Тетяна Василівна (1919)
Збирачi	Галина Лук'янець, Дмитро Лебединський, Геннадій Димшиць, Леонід Котохін, Віра Осадча
Транскрипція	Галина Лук'янець

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 5Подобається Поділитися

Ой ти Петре, Петре, та ще й ти, Йване!
Половина літа мина(є).

А вже петрівочка тай мала нічка,
Не виспалася наша діво(чка).

До череди гнала, та й задрімала,
На пенечки же ножки позбива(ла).

На пенечки ножки та й позбивала,
На терночки очки повирва(ла).

Ой, льон, рубай льон,
Рубай дерево зельон,
Ой, Уляна, рубай льона,
Рубай дерево зельоне,
Сирота!

На Петра хліб пекла,
На Івана вибирала.
Купала стриба(ла)!

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 01:10 100	Ой петрівочка, мала нічка	Петрівчані	с. Будне, Охтирський район	01:10	Ой петрівочка, мала нічка, Не виспалась наша діво(чка). Це треба рано й уставати, Да й капусточку полива(ти). Да череди гнала, задрімала, На пеньки ноги позбива(ла). На пеньки ноги позбивала, На шпички очі повийма(ла).
0:00 01:47 100	Та посилає ой пан-хазяїн	Пісні з особистого та родинного життя 1 Наймитські	с. Клюшниківка, Миргородський район	01:47	............................... Та посилає ой пан-хазяїн, А й у поле й орати. Ой у поле орати, Та дає йому ой пару волів Ше й батіг поганяти. Ше й батіг поганяти, Та оре наймит, та оре бідний, Ой на шлях поглядає. Ой на шлях поглядає, Та усі люди а обід несуть, А хазяйки немає. Ой хазяйки немає, Та доора…
0:00 01:43 100	Петрівочка, мала нічечка	Петрівчані	с. Мечнікове, Дворічанський район	01:43	Петрівочка, мала нічечка, Не виспалась наша дівочка. Череди гнала, задрімала, Об пеньки ноги позбивала. Об пеньки ноги позбивала, Об суху грушу вийняла душу. Об суху грушу вийняла душу, А на льоночок роса впала. А на льоночок роса впала, Чом ти, льоночок, не стелисся? Чом ти, льоночок, не стелисся? Чом ти, Іванко, не женисся? Чом ти, Іванко, не женисся? А на кого ж ти надієсся? Ой на кого ж ти надієсся? Я на батенька розсердився. Я на батенька розсердився, А на матінку розгнівався. А на матінку розгнівався, А на сам себе надіюсся.