Цифровий архів фольклору

Прощай, страна моя родная, прощайте всє мох друззя. (двічі)

Прощайте, всє мої друззя,
На врем'я з вами розстаюся, а может бить, шо й навсєгда. (двічі)

А в Ярусалимі рано задзвонили,
Щедрой вечор, доброй вечор,
Добрим людім на весь ве(чор)!

Рано задзвонили, людей побудили,
Щедрой вечор, доброй вечор,
Добрим людім на весь ве(чор)!

А Божая мати Сина спородила,
Щедрой вечор, доброй вечор,
Добрим людім на весь ве(чор)!

Я з Київа шва(чка),

Я з Київа швачка,
По торгах їжджяла,
Шовки зкупувала,
Вінки пришивала,
По таляру брала,
Від коня вороного,
Від зятя молодого,
Від поїзда йо(го).

Має, кісонька, має,

Має, кісонька, має,
В молодого хустки немає,
Нехай вона має,
Теща хустку най(де).

Брала Галочка льон, льон,
Виганяла дружок вон-вон,
Нашо було брати,
Як нас виганя(ти).

А на горі жи(то),

А на горі жито,
В долині просо,
Брат сестрицю просе,
Шоб розплести ко(су).

Пасла дівчина й воронії коні,
Пасла дівчина ой воронії коні,
Пасла дівчина ой воронії коні.

Пасуючи, сама заблудила,
Шукаючи, ой коней погубила,
Шукаючи, ой коней погубила.

Приблудила к зеленому гаю,
К зеленому гаю ой к тихому Дунаю,
К зеленому гаю ой к тихому Дунаю.

Я ж думала, що тут зелененький,
А тут стояв ой козак молоденький,
А тут стояв ой козак молоденький.

Здоров, здрастуй, молодий козаче,
Здоров, здрастуй, ой молодий козаче,
Здоров, здрастуй, ой молодий козаче.

Чи не бігли сюди й воронії коні?
Чи не бігли сюди ой воронії коні?
Чи не бігли сюди ой воронії коні?

Вітер віє, вітер віє, вітер повіває,
Мати дочку, мати дочку про життя питає.

Спитай, мати, спитай, мати, сірого вутяти,
Сіре вутя, сіресеньке, по морю плаває.

Сіре вутя, сіресеньке, по морю плаває,
Воно ж моє, воно ж моє все горечко знає. (двічі)

Перве горе, перве горе – свекруха лихая,
Друге горе, друге горе – дитина (малая).

А в полі, в полі сам Господь ходив,
А за ним, за ним Дєва Марія,
Їсти носила, Бога просила:
Народи, Боже, жито-пшеницю, всяку пашницю!
Та з празником, будьте здорові!

(Вітер з поля, хвиля з моря,
Ой да й довела любов до горя. (двічі))
............
Ой да свєт галовонька кружитца.

Свєт галовонька кружитця,
Ой да й на плєчах арьол садітца. (двічі)

Скажи, орьол сизокрилой,
Ой да й скажи правдоньку, де мій милой? (двічі)

А твой милой на роботі,
Ой да й на літєйному заводі. (двічі)

Як піду я в сад зелений, наламаю лому,
Вже минає два годочки, як по.., ой, як поїхав з до(му),
Вже минає два годочки, як по.., ой, як поїхав з до(му).

А в чужій сторононьці ні батька, ні неньки,
Тільки в саду вишневому поють, ой, поють соловей(ки),
Тільки в саду вишневому поють, ой, поють соловей(ки).

Пойте, пойте, соловейки, всими голосами,
А я сяду та й заплачу дрібни.., ой, дрібними сльоза(ми),
А я сяду та й заплачу дрібни.., ой, дрібними сльоза(ми).

Перва половина - червона калина,
Друга же половина - молода дівчина. (двічі)

А в тії дівчини вишиття широке,
Почекай, дівчино, мене ці два роки. (двічі)

Ой рада, козаче, два роки чекати,
Так хоче матуся за нелюба дати. (двічі)

А в неділю вранці ше сонце не сходе,
Козак молоденький по казармі ходе. (двічі)

По казармі ходе, в рукаш шаблю носе,
Свого командира хорошенько просе. (двічі)

Командире, брате, відпусти додому,
Залишив дівчину, не доручив нікому. (двічі)

Пустю додому та й ще не самого,
Дам я на дорогу коня вороного. (двічі)

Козаченько їде, ворота минає,
А дівчина плаче, слізоньки втирає. (двічі)

Ой куда ж ти їдеш, ворота минаєш?
Я ж твоя кохана, хіба ж ти не знаєш? (двічі)

Що учора та й за неділенька була,
Що дівчина же та й на вулиці не була.

Вона мабуть, та нездоровая була,
Вона, мабуть, мале дитя родила.

Вона, мабуть, та й мале дитя родила,
А зродивши та й в Дунай річку однесла.

Пливи, пливи, та й мале дитя діками,
А я піду та й погуляю з дівками.

Мабуть мені та й із дівками не гулять,
Мабуть мені та й мале дитя колихать.