Шумить і гуде дібрівонька

Ой за горой, ой та й за крутою,
Живуть лю-, ой і живуть люде, ой да же слободо(ю).

Ой то ж не люде, ой то ж сапостате,
Взяли же бра-, ой взяли брата ой, да же й у салда(ти).

Ой да взяли брата та й у салдати,
Та й ніко-, ой да й нікому ой, да же й оплака(ти).

(Ой да й ти, дівчино, да моє серце,
Сховай ме-, ой да сховай мене ой, хоч під ряде(нце).

Ой да й ти, дівчино, да моя душко,
Сховай ме-, ой да сховай мене ой, хоч під поду(шку).)

Із-за гори та й вітер повіває,
Мати же дочку же, ой, про життя пита(є).

Вона мати, ой, про життя питає,
Спитай, мати же, ой, сірого вутя(ти).

Спитай, мати, ой, сірого й вутяти,
Сіре же вутя же, ой, на морі ночу(є).

Сіре вутя, ой, на морі ночує,
Воно же моє же ой, все горечко чу(є).

(Перве горе – свекруха лиха,
Друге горе – дитина мала,
Третє горе - мой милий ревнивий,
Їде у поле орати,
Бере мене волів поганяти.
Ой соб, воли, цабе, сірі, ой цабе, половії,

.....).