Цифровий архів фольклору

…по морю, ой, шо по морю,
Шо й по морю-морю синему,
Шо й по морю-морю синему, ги!

Ой, плывёт лебедь, ой, плывёт лебедь,
Плывёт лебедь и с лябёдушкаю,
Плывёт лебедь и с лябёдушкаю, ги!

Ой с маленькими , ой с маленькими ,
С маленькими лебедятами,
С маленькими лебедятами, ги!

Ой отколе взялся, ой отколе взялся,
Отколь взялся сизокрылый орёл,
Отколь взялся сизокрылый орёл, ги!

Ой разбил стадо, ой разбил стадо,
Разбил стадо лебядиноё,
Разбил стадо лебядиноё, ги!

По базарю ж та й ходила,
Та двох купчечків любила,
Вон да двох купчечків любила.

Двох купчечків а й любила же,
А й двох синочків зродила,
Вон да двох синочків зродила.

Двох синочків а й зродила,
А в лавочку ступила,
Вон да й у лавочку ступила.

У лавочку та ступила,
Китаєчку купила,
Вон да китаєчку купила,

Китаєчку та й купила,
Своїх діток сповила,
Вон да своїх діток сповила.

Своїх діток та й сповила,
Та й на Дунай однесла,
Вон да та й на Дунай однесла.

Та на Дунай однесла,
Та в карабель поклала,
Вон да та в карабель поклала.

(А ти новий карабель,
Колиши моїх дітей,
А ти, жовтенький пісок,
Нагодуй моїх діток,
А ти густенький очерет,
Колиши моїх дітей.
Заріклася удова,
На двадцять год води брать,
А в двадцятому году,
Іде вдова по воду,
Стала вдова воду брать,
Став карабель припливать,
Один сидить читає,
Другий сидить співає,
І в вдовоньки питає,
Удовонько молода,
Чи ти підеш за меня?
Я сама за тебе йду,
За другого доч даю,
Які ж тепер попи стали,
Що сестру з братом ізвінчали?
Іди, сестро, горою,
А я піду другою,
Будуть люди ....вати,
Будуть з нас гріхи збирати.)

Ой ну, ну, ну, котару,
Загонь вівці в кошару,
А ягнятка – в хижку,
Вони вловлять мишку,
Вкинуть у колиску,
Мишка буде воркотать,
А дитина буде спать.
А-а, а-а, а!

Та як вийду я за ворота, за зелений гай,
Та й стану-вигляну ж та й подивлюся,та все й чужий край.

Та чужий же край, дібровонька без вітру й шумить,
Та рідний батько та рідна мати поб'є, не болить.

Та рідний батько та рідна мати поб'є, не болить,
Та й чужий батько та й чужа мати не б'є та й болить.

Згадай мене, ненько ж моя, на святу Покрову,
Як ітимуть чужі дітки із строку й додо(му).

Ой може ж я, ненько моя, у строку й залежу,
Давай, давай чужим діткам проносить оде(жу).

Ой лучче я, дочко моя, по тину ой розкину,
Тяжко мені й наряджати чужую дити(ну).

Як по тину я й розкину, та й не сколивнеться,
У чужої дитиноньки одразу порве(ться).

Прощай город, а ше й наша деревня,
Ой, а й з крутими горами. (двічі)

Ой з крутими горами.
Пропала я же, ой дівка молодая
Ой, а й з чорними бровами. (двічі)

Ой з чорними бровами.
Брови же чорні, а й а глазоньки карі,
Ой, а й пропала я з вами. (двічі)

Ой пропала я з вами.
Ой чого я ой із вами пропала,
Ой, а й шо худая слава. (двічі)

Ой шо худая слава,
Ой хорош вой да парень нежонатий,
Ой сукин син проклятий.

Ой сукин син проклятий.
Побив дівку, та ой да й побив красну
Ой, а й дурак понапрасну. (двічі)

Ой дурак понапрасну.
Стидно дівці, та вой да стидно красній
Ой, а й за ворота вийти. (двічі)

Ой за ворота вийти.
Як вийду я же та вой да за ворота,
Ой, а й луги та болота. (двічі)

Ой луги та болота.
Як вийду я же та вой да за новії
Ой, а й сади зеленії. (двічі)

(Саді зеленії,
А в тім саду вой да зеленому
Ой комиш-травка в'ється.

Ой комиш-травка в'ється,
А із мене же, ой дівки молодої,
Ой сукин син сміється.

Ой сукин син сміється,
Смійся, смійся, а вой да сукин сину,
Ой за сміх тобі буде.

Ой за сміх тобі буде,
Сім год трясця труситиме,
Ой а смерті не буде.)

(Ой галочки-чубарочки, круті гори вкрили,
Гей-гей, гей-гей, круті гори вкрили. (двічі)

Молодії некрутики жалю наробили,
Гей-гей, гей-гей, жалю наробили. (двічі))

Ой галочки-чубарочки, підніміться вгору,
Гей-гей, гей-гей, підніміться вгору. (двічі)

Молодії некрутики, верніться додому,
Гей-гей, гей-гей, верніться додому. (двічі)

Ой раді б ми вертатися – майор не пускає,
Гей-гей, гей-гей, майор не пускає. (двічі)

Та не так вже той майор – майорова мати,
Гей-гей, гей-гей, майорова мати. (двічі)

Та й хоче нашой червоной кров’ю річки наповняти,
Гей-гей, гей-гей, річки наповняти. (двічі)

Хоче нашими білими костями ями закидати,
Гей-гей, гей-гей, ями закидати. (двічі)

Ой хоче нашими білими костями містки будувати,
Гей-гей, гей-гей, містки будувати. (двічі)

Пішла киця по водицю,
Та й упала у криницю,
Пішов кіт Матюха,
Тягти кицю за вуха,
Вставай, кицю, висохай,
Та й поїдем на село,
А на селі пан, пан,
А в пана баран, баран,
А в барана круті роги,
А в дитятки чорні брови,
А-а, а-а, а-а, а!

Ой, ти синенький та пролісочку,
Чи ї гарно тобі й у лісо(чку)?

А й так же мєні та й у лісочку,
Як тій дівчині й у мачу(хи).

Шо пізно ляже та рано встане,
Та як устане й та й запла(че).

Та й недобра ж моя та годинонька,
Шо в мене ненька й нерідне(нька).

Шо в мене ненька та й нерідненька,
Й а в мене головка й не гладе(нька).

А хто, хто Миколая любив,
А хто, хто Миколаю служив,
Йому, святий Миколаю,
На всякий час помагаю.

Миколаю!

Іванко Миколая любив,
Іванко Миколаю служив,
Йому, святий Миколаю,
На всякий час помагаю.

Миколаю!

Іванко в морі потопає,
На помочі Бога призиває,
Рятуй, Боже, ще й Ти, Отче,
Миколаю-чудотворче.

Миколаю!

Ой походжено ой, та й поброджено
Ой коло броду кіньми.

Ой коло броду кіньми,
Ой то ж не кіньми, ой та то ж не кіньми,
А журавочка з дітьми.

Ой журавочка з дітьми,
Ой журав грає ой, та й журав грає,
А журавочка скаче.

Ой журавочка скаче.
Ой дурна дівка ой, та й нерозумна,
Шо за козаком плаче.

Шо й за козаком плаче.
Ой не плач, дівко, ой, та й не плач, красна,
Бо ти зроду нещасна,

Бо ти зроду нещасна.
Ой полюбила ой, та й козаченька,
Ой при місяцю стоя.

Ой при місяцю стоя.
"Ой не я ж його ой, та й полюбила,
Та полюбила мати.

Ой полюбила мати.
Ой вона ж мені та й обіщала
Ой два рушнички дати.

Ой два рушнички дати.
Ой шо два дати ой, та шо два дати,
Ой на третьому стати.

Ой на третьому стати,
Ой та четвертим ой, та вишиваним
Ой рученьки зв'язати".

Ішли дівочки в ліс по квіточки,
Скрізь вода та лєлія,
Що на морі вода грала,
На долині роса впала,
На калині краса стала,
На вулиці в’ють
Купала на Йван(а).

Квіточок нарвали, вінки посплітали,
Скрізь вода та лєлія,
Що на морі вода грала,
На долині роса впала,
На калині краса стала,
На вулиці в’ють
Купала на Йван(а).

Вінки посплітали, на воду пускали,
Скрізь вода та лєлія,
Що на морі вода грала,
На долині роса впала,
На калині краса стала,
На вулиці в’ють
Купала на Йван(а).

Вінки посплітали, долю виглядали,
Скрізь вода та лєлія,
Що на морі вода грала,
На долині роса впала,
На калині краса стала,
На вулиці в’ють
Купала на Йван(а).

Кругом Мариноньки ходили дівоньки,
Стороною дощик іде,
Стороною та й на мій барвіночок зелений.

Сьогодні Купала, а завтра Івана,
Стороною дощик іде,
Стороною та й на мою роженьку червону.

Та й на морі хвиля, при долині роса,
Рано вранці сонце зійде,
Рано вранці та й на мій барвіночок зелений.

Ой матінко-вишня, чи я у вас лишня?
Шо ви мене туди дали, де я й неприви(шня).

Ой матінко-пава, тепер я пропала,
Шо ви мене туди дали, де я й не бува(ла).

Ой матінко моя, тепер я й не твоя,
Хіба тоді твоя буду, як строку й добу(ду).

Ой вийду я на гору та й крикну додому,
Вари, мати, вечеряти та й на мою долю.

Варила, варила, небагато, трошки,
Нема тобі, моя доню, ні миски, ні ло(жки).

Що миска розбилась, ложка розлупилась,
Така вже ти, моя доню, нещасна вроди(лась).

(Матінко моя, де ти долю діла?
Чи в морі втопила, чи в полі згубила?

Як у полі загубила, то піду шукати,
Як у морі затопила, буду й горювати,

Матінко моя, нащо ти вродила?
Як уродила, чом ти не втопила?

Чо у морі б утопила, камнем придушила,
Що б я й не зринала, долі нешукала)

А в дядька, дядька,
Дядина гладка,
Не хоче вставать,
Щедрівки давать.
А в дядька, дядька,
Дядина гладка,
Не хоче вставать,
Щедрівки давать.
А дядько устав,
Нам ковбасу дав!

Гей, на Івана, гей, на Купала,
Красна дівчина долі шукала. (двічі)

Долі шукала, віночок вила,
Світ за водою його пустила. (двічі)

Пливи, віночку, на бистрій хвилі,
Спинись, віночку, де живе милий. (двічі)

Поплив віночок ген за водою,
Серце дівчини забрав з собою. (двічі)

Край бережечка зів’яв поволі,
Не дав Купайло дівчині долі.