Прощай город, а ще й наша деревня

Прощай город, а ше й наша деревня,
Ой, а й з крутими горами. (двічі)

Ой з крутими горами.
Пропала я же, ой дівка молодая
Ой, а й з чорними бровами. (двічі)

Ой з чорними бровами.
Брови же чорні, а й а глазоньки карі,
Ой, а й пропала я з вами. (двічі)

Ой пропала я з вами.
Ой чого я ой із вами пропала,
Ой, а й шо худая слава. (двічі)

Ой шо худая слава,
Ой хорош вой да парень нежонатий,
Ой сукин син проклятий.

Ой сукин син проклятий.
Побив дівку, та ой да й побив красну
Ой, а й дурак понапрасну. (двічі)

Ой дурак понапрасну.
Стидно дівці, та вой да стидно красній
Ой, а й за ворота вийти. (двічі)

Ой за ворота вийти.
Як вийду я же та вой да за ворота,
Ой, а й луги та болота. (двічі)

Ой луги та болота.
Як вийду я же та вой да за новії
Ой, а й сади зеленії. (двічі)

(Саді зеленії,
А в тім саду вой да зеленому
Ой комиш-травка в'ється.

Ой комиш-травка в'ється,
А із мене же, ой дівки молодої,
Ой сукин син сміється.

Ой сукин син сміється,
Смійся, смійся, а вой да сукин сину,
Ой за сміх тобі буде.

Ой за сміх тобі буде,
Сім год трясця труситиме,
Ой а смерті не буде.)