Цифровий архів фольклору

Та даєш мене, ненько моя, молодую же,
Даруй мені же зозуленьку луговую.

Луговую же,
І нашо же тобі же, дитя моє, луговая?

Луговая же,
Єсть у тебе же та й свекруха молодая.

Молодая же,
Вона ж сама же рано встане, тебе і збуде.

Тебе збуде же,
Сама же піде й до сусіди та й обсуде.

Та й обсуде,
Сусідоньки-голубоньки, недоля моя,
Сонливую, дрімливую невістку взяла.

Сусідоньки-голубоньки, не правда її,
Мела хату, мела сіни на ясній зорі,
І заплела русу косу зовиці й собі.

Люлі-люлі, котусю,
Займи ж мою телусю
На попови толоки -
Там травички по боки.
І трава, і вода,
І дівчина молода,
І цибульки грядка
І дівчинка Гапка.
Люлі, люлі!

Ой де ж наша весільная мати?
Ой де ж наша весільная мати?
Треба її пам'ятної дати.

Треба її пам'ятної дати,
Треба її пам'ятної дати,
Щоб уміла гостей шанува(ти).

Щоб уміла гостей шанувати,
Щоб уміла гостей шанувати,
Щоб уміла по чарочки да(ти).

Обіщалась по повнесенькій,
Обіщала по повнесенькій,
Хоч би дала по малесе(нькій).

Хоть маленьку черепошечку,
Хоть маленьку черепошечку,
Промочити нашу душе(чку).

Давай, мамо, наливай!

Ой чи то ж той Омелько, (двічі)
Ой чи то ж той Омелько, що жне жито помаленьку. (двічі)

Він нажав пів снопа (двічі)
Він нажав пів снопа та й говорить, що копа. (двічі)

Він нажав один сніп (двічі)
Він нажав один сніп та й говорить десять кіп. (двічі)

А він жита не жав, (двічі)
А він жита не жав, в борозенці лежав. (двічі)

Борозенька вузенька, (двічі)
Борозенька вузенька, ми не вляжемося. (двічі)

Тепер нічка невеличка,(двічі)
Тепер нічка невеличка, не награємося. (двічі)

Ось і дядина іде, (двічі)
Ось і дядина іде і гов'ядину несе. (двічі)

Чи гов'ядину їсти, (двічі)
Чи гов'ядину їсти, чи на дядину влізти?

Він гов'ядину ізжер, (двічі)
Він гов'ядину ізжер, сім раз дядині упер. (двічі)

Коляд-коляд, колядниця,
Добра з медом паляниця.
А без меду не така,
Дайте, дядьку, п'ятака!

А п'ятак не важний,
Дайте руб бумажний!

Пішла киця по водицю,
Та й упала у криницю,
Пішов котик рятувати,
Та й за уха витягати,
Витяг, витяг за уші,
Посадив же на суші,
Сиди, кицю, весело,
Як поїду на село,
Рибки ловити,
І кицю кормити.

Як Введення нарождення,
Божого сина,
Божого сина.

Породила Діва Марія,
Божого сина,
Божого сина.

Й у вертепі спородила,
В яслах сповила,
В яслах сповила.

А сповивши, Божого сина,
Анголам дала,
Анголам дала.

Прилетіло три анголи,
З небес летячи,
З небес летячи.

Проспівали і сказали:
— Не бійся, Діво,
— Не бійся, Діво.

— Не бійсь, Діво, не бійсь, Марійо,
Це ангельський глас,
Це ангельський глас.

Приймай дитя нарождення,
На руки при нас,
На руки при нас.

(Шо в нашого хазяїна,
Стояло древо,
Стояло древо.

На тім древі на зеленім,
Золоті віти,
Золоті віти.

На ті віти, на золоті,
Дивувалися діти,
Дивувалися діти.

Не так діти, як пани та царі).

Мир миром,

Мир миром,
Мир миром,
Пироги з сиром,
Вареники в маслі,
Бояри прекрасні,
Помирі(мось)!

На речке же, на кладке ж да гуляли гусарки,
Е, ох ляли-лёли, да гуляли гусарки.

Гуляли гусарки, молодые солдатки,
Е, ох ляли-лёли, молодые солдатки.

А там девка мыла, звонко колотила,
Е, ох ляли-лёли, звонко ж колотила.

Звонко ж колотила, чисто й полоскала,
Е, ох ляли-лёли, чисто й полоскала.

Чисто ж полоскала, в чистом полю слала,
Е, ох ляли-лёли, в чистом полю слала.

В чистом полю слала, в поле при дороге,
Е, ох ляли-лёли, в поле ж при дороге.

В поле ж про дороге, при белой берёзе,
Е, ох ляли-лёли, при белой берёзе.

Щедрівка!
Меланка ходила,
Василя просила,
Ой, Василю, мій батеньку,
Пусти ж і мене у хатоньку,
А я в хаті не була,
Суса Христа держала,
Золотий каділниці,
Кадітися люд,
До нас і Христос і буде,
А ми йому свічу ставем,
А нам пиріжок!

З руками, з ногами, шоб не бігав за нами!
Без рук, без ніг, шоб не втік у сніг!

Ой мне мамаша эх и говорила,
Зачем ти дочь родна?

Зачем ты дочь родна,
Сама млада ех и про то знала,
Й у кого я влю-, ох и влюблена.

У кого я влюблена,
Ой люблю дружка, эх да милого,
Люблю я всей, ох и да душой.

Люблю я всей душой,
А вон такой ох и да ревнивой,
Смеётся на-, ох и надо мной.

Смеётся надо мной,
Не смейся ох над.....
Не смейся на-, ох и надо мной.

Не смейся надо мной,
Господь тебя ох и да накажет,
Ревнивою ох и да женой.