Головна
На речке же, на кладке

На речке же, на кладке

Назва	На речке же, на кладке
Мотив	Сільськогосподарська робота
Дата запису	1 черв. 1992 р.
Місце запису	с. Берестовенька, Красноградський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
Збирачi	Віра Осадча
Транскрипція	Галина Лук'янець

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

На речке же, на кладке ж да гуляли гусарки,
Е, ох ляли-лёли, да гуляли гусарки.

Гуляли гусарки, молодые солдатки,
Е, ох ляли-лёли, молодые солдатки.

А там девка мыла, звонко колотила,
Е, ох ляли-лёли, звонко ж колотила.

Звонко ж колотила, чисто й полоскала,
Е, ох ляли-лёли, чисто й полоскала.

Чисто ж полоскала, в чистом полю слала,
Е, ох ляли-лёли, в чистом полю слала.

В чистом полю слала, в поле при дороге,
Е, ох ляли-лёли, в поле ж при дороге.

В поле ж про дороге, при белой берёзе,
Е, ох ляли-лёли, при белой берёзе.

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 02:30 100	Косарі косять, а вітер повіває	Пісні з особистого та родинного життя	с. Шелудьківка, Зміївський район	02:30	Косарі косять, а вітер повіває, Шовкова трава на косу же наляга(є). Шовкова трава на косу налягає, З-під тії трави галочка же виліта(є). Галочка моя, галочка чорненькая, Скажи, галочка, й де ж моя і миленька(я). А твоя мила у лузі над водою, Умивається дрібною же сльозою. (Витирається вишитой хустиною, Вихваляється вірною дружиною.)
0:00 08:38 100	Косарі косять, а вітер повіває	Пісні з особистого та родинного життя	с. Гетьманівка, Шевченківський район	08:38	Косарі косять, а вітер повіває, Шолкова трава на косу ж налягає. Шолкова трава й на косу налягає, Проміж той травой галочка ж пролітає. Проміж той травой галочка ж пролітає, Скажи, галочка, й де ж моя милая? Скажи, галочка, й де ж моя милая? Твоя милая в лузі над водою. Твоя милая, в лузі над водою, Умивається горючею сльозою. Умивається й горючею сльозою, Утирається вишитою хустиною. Утирається вишитою хустиной, Вихваляється й невірною дружиною. Вихваляється й невірною дружиною, Ой, Боже, Боже, коли той вечір буде? Ой Боже, ой Боже, коли той вечір буде, Коли ж про мене люди наговоряться? Ой не так люди, як нерідная мати, Кладе сироту не вечерявши спати. Кладе сироту й не вечеряти спати, Не вечеряла й не буду я й снідати. Не вечеряла й не буду я снідати, Пусти сироту й матінку ж одвідати.
0:00 05:11 100	На драбинушку схилився	Чумацька	с. Клюшниківка, Миргородський район	05:11	На драбинушку схилився, Та він своїми карими очима На сірих волів дивився. На сірих волів дивився, Та пішли воли сірі, половії У чистоє поле грати. У чистоє поле грати, Та в чистім полі, широкім роздоллі Де косарі сіно косять. Там косарі сіно косять, Та вони косять, а вітер розносить, А з косариків піт ллється. А з косариків піт ллється, Тай сидить чумак в холодку під возом, Та й з косариків сміється. Та й з косариків сміється, Ой смійся, смійся, чумаку Макаро, За сміх тобі горе буде. За сміх тобі горе буде, Та прийде осінь, а ти й у дорозі, Нічим волів годувати. Нічим волів годувати, Та прийде зіма, ще й люті морози, Нічим волів годувати. Нічим волів годувати, Та бере чумак ремінний налигач, Та йде сіна купувати. Та йде сіна купувати, Ой продай, дядьку, чи ти рідний батьку, Продай сіна хоч на в'язку. Продай сіна хоч на в'язку, Та нема сіна, продай хоч соломи, Сірим волам для дороги. Сірим волам для дороги, Та пішли воли сірі, половії, Аж ногами огонь крешуть. Аж ногами огонь крешуть, Та вже тому чумаку Макару, Дубовую труну тешуть.