Цифровий архів фольклору

Ой там на річці та й на Йордані,
Щедрій вечір, Святий вечір,
Добрим людям Святий вечір!

Свята Пречиста та ризи прала,
Щедрій вечір, Святий вечір,
Добрим людям Святий вечір!

Ой прала, прала та й повішала,
Та й на калину,
Щедрій вечір, Святий вечір,
Добрим людям Святий вечір!

(Та й повішала на калину,
Де не взялися два анголи,
Взяли ті ризичка, та й на крилечка,
Понесли і на небеса,
Усі небеса розтворилися,
Усі святії Ісусу поклонилися).

Чом ти, Галю, сумна ходиш і не чуть твоїх речей,
Раньше була щебетала, як у саду соловей. (двічі)

Соловейко-канарейко, ти пташечка лісова,
Сядь на вєтку, сядь на другу, передай, милий, слова. (двічі)

Не ходи зеленим лугом, не топчи зелений луг,
Не суши мого серденька, не люби моїх подруг. (двічі)

Я ходив зеленим лугом, і топтав зелений луг,
Я сушив твоє серденько, полюбив одну з подруг. (двічі)

Лєнта бантом, лєнта бантом, ой нашо ж ти розв'язав?
Ми з тобою лягли тайно, нащо людям розказав? (двічі)

Сів Сус Христос та вечеряти,
Щедрій вечір, Святий вечір,
Добрим людям Святий вечір!

Ой прийшла же к йому та Божая мати,
Щедрій вечір, Святий вечір,
Добрим людям Святий вечір!

Та й сідай, мати, та й вечеряти,
Щедрій вечір, Святий вечір,
Добрим людям Святий вечір!

Та й вечеряй, синку, собі на здоров'я,
Щедрій вечір, Святий вечір,
Добрим людям на весь вечір!

(Ой, дай, синку, золотиї ключі,
Та й одімкнути рай і пекло,
Та випустити праведні душі,
А грешниї та там і замкнути,
Одна душа согрішила, -
У неділеньку рано поснідала,
А друга душа согрішила, -
У празник неньку налаяла,
А третя не лаяла, тіки подумала,
Тіки подумала, та й то согрішила).

Ходив я по полю, ходив я, блукав,
Назавтра на утро в темницю попав
Та раз там-ті та раз та два,
Назавтра на утро в темницю попав.

Сижу я в темниці, в темниці темно,
Ко мнє прилітає орьол молодой,
Та раз там-ті та раз та два,
Ко мнє прилітає орьол молодой.

Ко мнє прилітає орьол молодой,
Он криллями машет, говорить со мной,
Та раз там-ті та раз та два,
Он криллями машет, говорить со мной:

"Товариш, товариш, давай улетьом
Дальоко, дальоко за сині моря,
Та раз там-ті та раз та два,
Дальоко, дальоко за сині моря.

Ой там, за морями стоїть мать родна,
Вона горько плаче, сина вговоря,
Та раз там-ті та раз та два,
Вона горько плаче, сина вговоря:

"Ой, сину ж ти, сину, шо ти наробив,
Що батька зарєзав, а брата убив,
Та раз там-ті та раз та два,
Що батька зарєзав, а брата убив?".

Ой на хаті зілля,

Ой на хаті ж зілля,
А в хаті весілля,
На дворі бояри,
Як мак процві(тають).
Молодий Стефанко,
Як золото сяє.

Щедрівочка щедрувала,
До віконця припадала,
Шо ти, тітко, напекла,
Неси нам до вікна,
Не щипай, не ламай,
По ціленькому давай,
Чи бублички, чи прянички,
Неси нам до скляночки!

Та татарин-братічок, татарин,
Та не продай сестриці задаром,
Проси в молодого цілкового.

Пішла киця по водицю,
Та й упала й у криницю,
Цить, киця, не мурчи,
Коли впала, так мовчи.

Сів Сус Христос вечеряти,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на весь вечір!

Прийшла к йому Божая Мати,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на весь вечір!

Сідай, мати, звечеряти,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на весь вечір!

Ой, вечеряй, мамо, собі на здоров'я,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на весь вечір!

А міні дай золотії ключі,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на весь вечір!

Відімкнути рай і пекло,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на весь вечір!

Випустити праведнії душі,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на весь вечір!

А однії душі та й не випускати,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на весь вечір!

Шо одная душа та й согрішила,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на весь вечір!

Вона неньку та й налаяла,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на весь вечір!

Я й не налаяла – тільки подумала,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на весь вечір!

Дай, Боже, вечір добрий!