Цифровий архів фольклору

Наша матуся сина зродила,
Славен воїн, cлавен воїн,
Наш пан Іванко перед паном.

Вигодувала й на службу дала,
Славен воїн, славен воїн,
Наш пан Іванко перед паном.

А пан питає, чий син виграє,
Славен воїн, славен воїн,
Наш пан Іванко перед паном.

А я йому дам половину царства,
Славен воїн, славен воїн,
Наш пан Іванко перед паном.

Вечір добрий!

Ой ясен жи красен, як місяць на небі,
Ой раю, ой раю розвився,
Христос народився, народився!

А ще ж і красніше Іванко на службі,
Ой раю, ой раю розвився,
Христос народився, народився!

Він по полку ходить, кониченька водить,
Ой раю, ой раю розвився,
Христос народився, народився!

Кониченька водить, з коником говорить,
Ой раю, ой раю розвився,
Христос народився, народився!

Ой, коню мій, коню, ой продам я тебе,
Ой раю, ой раю розвився,
Христос народився, народився!

Ой продам я тебе далеко од себе,
Ой раю, ой раю розвився,
Христос народився, народився!

Далеко од себе, за дешеву плату,
Ой раю, ой раю розвився,
Христос народився, народився!

(За дешеву плату, за горілки кварту.

Ти ж Іване-пане, не продавай мене.

Не продавай мене далеко й од себе.

Ой стану я тобі в великій пригоді.

Як буде на тебе три погодоньки.

Сніг, метелиця, ще й ожеледиця.

Як розпущу я свої сизокрилля.

Та й вкрию коня, коня вороного.

Коня вороного, тебе молодого.

Тебе молодого, пухову перину.

Пухову перину, молоду дівчину.)

Ой розвивайся ой да сухий дубе, та завтра мороз буде,
Ой собирайся та й некрутику та сьодні же похід буде.

"Та й я морозу ой да й не боюся, та січас розів’юся,
Ой я й походу же та й не боюся, та завтра ж уберуся!".

Та вбираннячко, нове сіделечко, та ше й кінь вороненький,
Та й виїжжає же та й з України та некрут(и) молоденький.

Та виїжжавши, шапочку й знявши, та низенько уклонився:
"Ой прощавайте же, та й сусідоньки, та може я з ким сварився!".

Та хоч сварився ой да не сварився, та лиш би помирився,
Та як виїхав(и) та й на шлях битий та слізоньками вмився.

А в дядька, дядька,
Дядина гладка,
Хату мете,
Ногами плете,
Діжу місе,
Із носа висе,
А хліб качає,
Пердить та чхає.

Ой не стій, вербо, над водою,
Бо гірка вода під тобо(ю).

Ой не так гірка, як бистрая,
І день, і нічку прибува.

І день, і нічку прибувала,
Вербовий корінь підмива(ла).

Куди їдеш, Мусію?
Бери мене з собою,
Буду тобі слугою,
Буду сірі воли пасти,
Буду сіно на віз класти,
І додому ходить,
І вечерять варить,
Малих діточок кормить.
А-а, а-а, а-а, а!

Люлі, люлі, люлечки,
Шовковії вервечки,
Мальовані бильця,
Підем до Кирильця,
Шо Кирилець робе?
Бомажечку пише,
Бомажечку пише,
Дитятко колише,
Книжечку читає,
Дитятко гойдає,
Люлі, люлі, люлі.

Щедрій вечір!
А в нашого пана древа стояла,
Добрий вечір!

Щедрій вечір!
А под тим же древом коник вороненький,
Добрий вечір!

Щедрій вечір!
А на тому коні козак молоденький,
Добрий вечір!

А в тім двірку, як у вінку,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!

Тут хазяїн - пан господар,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!

А хазяйка, як панянка,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!

А діточки, як квіточки,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!

Вечір добрий!

Коту, коту, котусю,
Займи нашу телусю,
Та й поженеш пасти,
На попови толоки,
Там травиця по боки,
На панови луки,
Там трава під руки,
Там трава і вода,
Ще й дівчина молода,
Там травиця руса,
Дівчина Маруся,
Там травиця ряска,
Дівчина Параска,
По ряску ходила,
Запаску згубила,
А попович ішов,
Запащину ту знайшов,
Поповичу, сукин сину,
Оддай мені запащину,
Я й не піп, і не дяк,
Та й не лай мене так.

Чи дома, дома пан-господар?
А я знаю, шо він дома,
Сидить же він в кінці стола,
А на йому шуба люба,
А на тій шубі поясочок,
На поясочку калиточка,
А в калиточці сім шеріжечків,
Сьому, тому по шеріжечку,
А нам дайте по пиріжечку!

Вечір добрий!

Щедрик-ведрик,
Дайте вареник,
Грудочку кашки,
Кільце ковбаски,
Мати казала,
Шоб дали сала,
Батько сварився,
Шоб не барився,
Дайте ковбасу, я й (батькові віднесу)!

Ой розвивайся ой да сухий дубе, та завтра мороз буде,
Ой собирайся та й некрутику та сьодні же похід буде.

"Та й я морозу ой да й не боюся, та січас розів’юся,
Ой я й походу же та й не боюся, та завтра ж уберуся!".

Та вбираннячко, нове сіделечко, та ше й кінь вороненький,
Та й виїжжає же та й з України та й некрут(и) молоденький.

Та виїжжавши, шапочку й знявши, та низенько уклонився:
"Ой прощавайте же, та сусідоньки, та й може я з ким(и) сварився!".

Та хоч сварився ой да не сварився, та лиш би помирився,
Та як виїхав(и) та й на шлях(и) битий та слізоньками вмився.

«Ой поливайте ой да шлях-доріжку, та шоб не курилася,
Ой розважайте же ой стару неньку, та шоб не журилася».

«Ой поливали ой та шлях-доріжку, та й куриться дуже,
Ой розважали же ой стару неньку, та й журиться дуже".