Ішов козак долиною

Ой, коню, мій коню, золотая грива,
Та лети ж ти, мій коню, де дівчина мила. (двічі)

А дівчина мила й у чистому полі,
Та й у чистолі полі, пшениченьку поле. (двічі)

Та пшениченьку поле, бур’ян вибирає,
Та коню вороному під ноги бросає. (двічі)

Та бросай, дівчинонько, бур’ян вибирати,
Та й іди додомоньку постіль білу слати. (двічі)

Та не стели широко, а стели й узенько,
Та не лягай далеко, присунься близенько. (двічі)

А дівчина, дуря, лягла та й заснула,
Козак посміявся, дівчина й не чула. (двічі)

Устала дівчина, як рибонька в’ється,
Козак біля неї лежить та й сміється. (двічі)

На ж тобі, дівчино, два рублі на мило,
Два рублі на мило, а десять на пиво. (двічі)

Пивом напивайся, милом намиляйся,
Шоб ненька не взнала, шоб з личка не спала. (двічі)

Через дві неділі матінка узнала,
Тепер же ти, доню, не жінка, не дівка,
Тепер же ти, доню, людська поговірка.

Ой там на горі дівка коней пасла,
Ой вона, пасучи, коней погубила.

Ой вона, пасучи, коней погубила,
Ой шукаючи, сама заблудила.

Ой шукаючи, сама заблудила,
Заблудила вона до нового двора.

До нового двора, ще й до дворянина,
"Ой здорові були, хлопці молодії!

Ой здорові були, хлопц молодії,
Чи не бачили ви коні ворониї?

Чи не бігли сюди коні ворониї?"
"Хоть і бігли вони, не скажем якії".

Ой ти, Марусино, ти чесного роду,
Бери відеречка, та й іди по воду. (двічі)

Бери відеречка, та й іди по воду,
Бережись, Марусе, щоб не впала в воду. (двічі)

Бережись, Марусе, та й не збереглася,
Її чорна хвиля із берега збила. (двічі)

Ізбила із неї червону хустину,
Та й понесла хвиля аж на середину. (двічі)

Їхали козаки, весело співали,
Вони Марусину на морі видали. (двічі)

Один козак каже: "Щука-риба грає!"
Другий козак каже: "Маруся втопає!" (двічі)

Третій козак каже: "Шо буде - те й буде,
А я Марусину рятувати буду!" (двічі)

"Ой рятуй, козаче, я ще й молоденька,
Получиш награду від мого батенька. (двічі)

Від мого батенька коня вороного,
Від моєї неньки шовкове сідельце!" (двічі)

"Не хочу награди, не хо її брати,
Я хочу Марусі вірним другом стати!" (двічі)

"Ой лучче у морі на дні пісок їсти,
Чим мені з нелюбом вечеряти сісти! (двічі)

Ой лучче у морі на дні потопати,
Чим мені з нелюбим на рушничок стати!" (двічі)