Ой коню, мій коню

НазваОй коню, мій коню
ЖанрПісні з особистого та родинного життя, Балади
МотивДошлюбні стосунки, Залицяння, сватання , Зрада, Нещаслива доля
Дата запису1 жовт. 1991 р.
Місце записус. Куземин, Охтирський район, Сумська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавцігурт СБК (9 осіб)
ЗбирачiДмитро Лебединський, Олена Балака
ТранскрипціяМаксим Заліський

Слухати аудіо

0:00 0:00
100

Ой, коню, мій коню, золотая грива,
Та лети ж ти, мій коню, де дівчина мила. (двічі)

А дівчина мила й у чистому полі,
Та й у чистолі полі, пшениченьку поле. (двічі)

Та пшениченьку поле, бур’ян вибирає,
Та коню вороному під ноги бросає. (двічі)

Та бросай, дівчинонько, бур’ян вибирати,
Та й іди додомоньку постіль білу слати. (двічі)

Та не стели широко, а стели й узенько,
Та не лягай далеко, присунься близенько. (двічі)

А дівчина, дуря, лягла та й заснула,
Козак посміявся, дівчина й не чула. (двічі)

Устала дівчина, як рибонька в’ється,
Козак біля неї лежить та й сміється. (двічі)

На ж тобі, дівчино, два рублі на мило,
Два рублі на мило, а десять на пиво. (двічі)

Пивом напивайся, милом намиляйся,
Шоб ненька не взнала, шоб з личка не спала. (двічі)

Через дві неділі матінка узнала,
Тепер же ти, доню, не жінка, не дівка,
Тепер же ти, доню, людська поговірка.

Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 02:40
100
Затоплю я в новій хаті
Пісні з особистого та родинного життя
1

Балади

с. Польова, Дергачівський район02:40

Затоплю я нову хату сирими дровами,
Тяжко-важко в світі жити поміж ворога(ми). (двічі)

А мій мілій чорнобривій до другої ходе,
Вона йому направляє: «Заріж свою жі(нку)!» (двічі)

Як приходе він додому, став ножі точити,
Його жінка, як голубка, до його проси(ти). (двічі)

«Ой ти, милій, голуб сивій, підожди годину,
Поки візьму погодую малую дити(ну)!» (двічі)

«Ой не буду я годити ні одну хвилину,
Тоді будеш годувати, як в землі лежа(ти)!» (двічі)

А сусіди, добрі люди, дали неньці знати,
«Іди, ненько, йди, старенька, дочку й наряжа(ти)!» (двічі)

«Ой ти доню, моя доню, шо ж ти наробила?
Шо ти своїх малих діток та й посироти(ла)!» (двічі)

«Ой не я їх сиротила, сиротили люди,
Сиротила та дівчина, шо жонатих лю(бе)!» (двічі)

Де ж та нивка колосиста, шо нас прогодує?
Де ж той батько, де ж та мати, зодягне, зобу(є)?
Де ж той батько, де ж та ненька, зодягне, зобу(є)?

0:00 08:34
100
Ой ковале, коваленку
Пісні з особистого та родинного життя
1

Балади

с. Вʼязова, Краснокутський район08:34

Ой, ковале, коваль-коваленко,
Чом не куєш желєза тоненько?

Чи й у тебе желєза немає,
Чи й у тебе сталі не хватає?

Єсть у мене ще й сталі вдоволі,
Єсть у мене жінка до любові.

Єсть у мене жінка до любові,
Вона мене в сю ніч засмутила

Вона мене в сю ніч засмутила,
Шо з вечора дитя спородила.

Шо з вечора дитя спородила,
А співночі топити носила.

Шо співночі топити носила,
А в досвітах все Бога просила.

А в досвітах ж все Бога просила,
Ой, дай, Боже, сніги та морози.

Ой, дай, Боже, сніги та морози,
Шоб занесли стежки та дорожки.

Шоб занесли ж стежки та дорожки,
Шоб не взнали прокляті ворожки.

Шоб не взнали ж прокляті ворожки,
Шоб не взнали, куди я ходила.

Шоб не взнали ж, куди я ходила,
Шоб не взнали, кого я й носила.

Шоб не взнали ж, кого я й носила.
Я носила дитину ковальську.

Я носила дитину ковальську ж,
Утопила в криниченьку панську.

Я думала, шо він син козацький,
Коли воно сукин син ковальський.

0:00 02:26
100
Ой ковалю, коваль, коваленко
Пісні з особистого та родинного життя
1

Балади

с. Серебрянка, Артемівський (Бахмутський) район02:26

Ой ковалю, коваль, коваленко,
Чом не встаєш рано-пораненько?

Чом не встаєш рано-пораненько,
Чом не куєш желізо тоненько?

Чи й у тебе сталі не хватає,
Чи у тебе дівчини немає?

Єсть у мене сталі удоволі,
Єсть у мене дівка й до любові.

Вона ж мені горя наробила,
Із вечора постіль постелила.

Із вечора постіль постелила,
Опівночі сина спородила.

Опівночі сина спородила,
До схід сонця в криниці втопила.

Ой дай, Боже, снігу та морозу,
Щоб криниця до дна вимерзала.

Щоб криниця до дна вимерзала,
Щоб дитина та й не виринала.