Цифровий архів фольклору

Ой там на току й на базарі,
Жінки чоловіків продавали,
Як прийдеться до ладу,
То я свого поведу та й продам.

В сопілочку грає та й сопілочка
Та й з барвіночка та й оріхове дєнце.

Оріхове дєнце та як заграє,
Та й трава в'яне та й болить моє серце.

Мати сина колихала,
І дня й ночки не доспала,
І думала добрий буде,
І він неньку ж не забуде.

А він виріс ледацюга,
Превеликий волоцюга,
І став неньку проганяти,
І став неньку ж виганяти.

Іди, нене, ти від мене,
Будуть, нене, гості в мене,
У кафтанах і в жупанах,
........................................

А ти, нене, в сірячині
Та в драненькій запасчині.
І пішла ненька хитаючи,
Попід вікон і питаючи,

Ой, де хатка теплесенька,
Де дитина манесенька,
Буду й хатку замітати
І дитинку колихати.

Ой на вої нарожденні Божого сина.
Одна його породила Діва Марія.

А що з Діви, що з Марії та в малом тілі,
В малом тілі, в малом тії, та в многом літі.

Царю вічний, безсмертенний просився к мені.
Ой ходімо, поклонімось цьому Богові.

Поклонімось цьому Богу милоствому,
А на той світ будущини справделивому.

Одна душа справедлива не согрішила.
Отця-неньки, старшого брата не розгнівила.

Меланки ходили,
Васильки носили,
Василечку, татку,
Пусти нас у хатку,
А ми жито жали,
Чесний хрест держали,
Молітеся, люди, Богу,
Поки Христос буде,

Добрий вечір!

«Ой здорова, дівчинонько, куди йдеш? (двічі)
Скажи мені правдоньку, де живеш?». (двічі)

«А я живу, козаченьку, край води, (двічі)
Поставила хаточку з лободи. (двічі)

А ще тому сінесеньки приплету (двічі)
З високо дерева, з черету». (двічі)

«Ой здорова, дівчинонько, одчини, (двічі)
Сама собі славоньки не вчини!». (двічі)

Та й стояв явір ой над водою, на воду схилився,
Та й на козака ой незгодонька, козак зажурився. (двічі)

Ой не хилися, ой ти, яворе, ще ж ти зелененький,
Ой не журися, ой козаченько, ти ще молоденький. (двічі)

Та ой як мені не хилитися? Вода корінь....

(фрагмент)
Ой Боже мій, милостивій,
Ой шо оце за день?
Та й у мого же та й батенька,
Повен двір людей.

Повен двір людей,
А родина жи коло тина,
......

Ой на річці, на Йордані,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоро(в'я)!

Там Пречиста ризи прала,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоро(в'я)!

(Та й попрала, повішала,
На калині, на малині,
На червоній ягодині.
Де взялися янголята,
Взяли ризи на крилята.
І понесли під небеса,
Та й понесли до батенька),
...

В чистім полі плужок ходив,
А за плужком Бог з батіжком,
Пречіста Мати їсти носила, Бога просила:
«Щоб родили колосочки,
Шоб давали пиріжечки»!

Ой на горі больниця стояла,
В тій больниці Маруся лежала. (двічі)

В тій больниці Маруся лежала,
Чорним шовком головку в’язала. (двічі)

Чорним шовком головку в’язала,
Із-за моря зіллячка бажала: (двічі)

«Ой хто ж мені зіллячка достане,
Той зо мною на рушничок стане!». (двічі)

Де взялися три козаки з полку,
Розв’язали Марусі головку. (двічі)

Один каже: «Я Марусю люблю!»,
Другий каже: «Я Марусю возьму!». (двічі)

Третій каже: «Три коники маю,
Я Марусі зіллячка достану. (двічі)

Одним конем до моря доїду,
Другим конем море переїду. (двічі)

Третім конем на камені стану,
Із-за моря зіллячка достану». (двічі)

«Остав, козак, зіллячко копати!», -
Стала йому зозуля кувати. (двічі)

«Ой не копай, козаченьку, зілля,
Бо в Марусі в неділю весілля!». (двічі)

Ой став козак коня підганяти,
Щоб Марусю дівкою застати. (двічі)

Їде козак селом, доріжками -
Зустрічає Марусю з дружками. (двічі)

Для дружечок шапочку знімає,
Для Марусі шаблю винімає. (двічі)

Шо в козака шабля заблистіла,
А в Марусі головка злетіла. (двічі)

Вилітала галка з глибокої балки,
Вилітала друга з зеленого лу(га). (двічі)

Вилітала друга з зеленого луга,
Та й сіла на сосну, на гілку розко(шну). (двічі)

Та й сіла на сосну, на гілку розкошну,
Не хилися, гілко, бо й так мені гі(рко). (двічі)

Не хилися, гілко, бо й так мені гірко,
Не х(в)илися, море, бо й так мені го(ре). (двічі)