Why is the nightingale sad

Усі зорі, зорі зайнялися, й а місяць підбився. (двічі)

А місяць підбився,
Усі хлопці, хлопці на вулиці, й а мій опізнився. (двічі)

Та він опізнився,
Ой чого ж він ой да й опізнився, чи дома немає? (двічі)

Ой дома немає,
Десь у степу, степу край Дунаю коня й напуває. (двічі)

Їхав козак із війноньки, (двічі)
Добирався й до домонь(ку).

Пустив коня на лужочок, (двічі)
Сам ліг спати на часочок.

Наступила чорна хмара, (двічі)
Десь тут взялась дівка брава.

Та й вирвала травиченьку, (двічі)
Та й вдарила по личеньку.

«Вставай, козак, годі спати, (двічі)
Твого коня й не видати.

Ішли турки з татарами, (двічі)
Взяли коня з поводами».

«Нехай беруть − так і буде, (двічі)
Дівку возьму − жалко буде». (двічі)

Стоїт явір над водою, в воду похилився,
Та й на козака негодонька – козак зажурився. (двічі)

Не хилися, явороньку, ти ще зелененький!
Та й не журися, козаченьку, ти ще молоденький! (двічі)

Не рад явір хилитися – вода корінь миє;
Та й не рад козак журитися – само серце ниє! (двічі)